falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про гори. Частина третя.Яровиця

І своїми руками,
розтопим сніг зламаєм лід.
Гарячими серцями,
розтопим весь цей білий світ!

pohid-125.jpg

Отже після "Паміру" ми рушили далі. Вже скоро розпочалися обіцяні сніжники. Але не критичні. Сніг лежав там , де проходило те, що мало називатися дорогою. Тож обходити його було навіть зручніше, ніж коли б його не було і йти по дорозі. Про сніжники я парився, бо забув вдома бахіли. Особливо епічно це тим, що в день від'їзду я їх і купив)).

pohid-89.jpg

До того ж дорога йшла вниз, а вниз я ходити люблю. І ще на ліво ходити люблю. Такоє.

Зустріли колибу. Не таку комфортабельну , як ми носували, але теж нічо. І величезну. Тут з десяток груп як наша помістилося б.

pohid-90.jpg

Полазили по ній трошки.

pohid-93.jpg

Навколо краса!

pohid-99.jpg

А далі на мої несмілі протести полізли таки на гору Яровиця ( до Перкалаби можна і на пряму було). Я канєшна дурень, бо як можна відмовитися побачити таку красу. Але щто треба дертися наверх)

pohid-108.jpg

Піднялися аж на 2 метри вище, ніж були вчора на Томнатику ( Памірі). Табличка бреше. Висота Яровиці 1567 метрів.

pohid-109.jpg

Перекусили. Пішли далі по хребту. Прошли метрів 100 і почалися справжні сніги. Сіли пообідати)))). Отут моя забудьковість і аукнулась. Але рулон скотчу врятував ситуйовину. Я взагалі вважаю що ніж , скотч і сірники - то перше, що має кластися в наплічник.

Де не було снігу - були крокуси.. поля, моря крокусів.

pohid-113.jpg

За місяць ми тут були ,по ходу, першими туристами. Сніг нам казали випав 3 тижні тому, а людських слідів ми не бачили. Тільки свині різні , олені ( я про тварин, коль чо) . Одного разу дорогу нам перейшли сліди ведмедя!

pohid-121.jpg

Стежка взагалі фіговенько помічена. Пару разів мітки знаходили просто випадково.

pohid-126.jpg

Або в одну сторону є мітка, в іншу немає...

pohid-129.jpg

Знову ж таки чисто випадково надибали місце, де потрібно спускатися. Тобто спустилися спочатку, а потім побачили мітку знизу.

pohid-130.jpg

Ну і почимчикували в сторону Перкалаби.

Бачили яйця тритонів.
pohid-131.jpg

Тритонів теж бачили, але чото я їх не сфоткав.

Сонечко вийшло, вітерець невеличкий. Йти дуже приємно.

pohid-134.jpg

І дорога вниз, і в мене відкрилося фіг зна яке дихання. Я чото ото так біг, чого зі мною ніколи не буває зазвичай)).

pohid-135.jpg

Зустріли Медянку, яка грілася на стежці. Для тих хто не в курсах - це єдина безнога ящірка, а не змія. В Червоній книзі.

pohid-141.jpg

Воду  постійно пили там де побачимо)) Ніхто не траванувся.

pohid-148.jpg

Багато колиб закинутих зустрічали по дорозі. І це журбинка.

pohid-150.jpg

Останній кілометр спуску став майже екстримальним. Ще й стежка перетворилася на місиво каміння і багна. По ній прогнали стадо корів перед нами.

pohid-152.jpg

Йшли на шум річки. В лісництві Перкалаба стікаються річки Перкалаб і Сарата. І перетворюються на Білий Черемош. Це по версії мапи. По версії місцевих то Сарата впадає в Перкалаб. а Перкалаб впадає в Білий Черемош вже в районі села Нижній Яловець , про який я
писав в контексті свого епічного вибирання з гір.Карпатська річкова Санта-Барбара.

pohid-153.jpg

Ну а далі була кукурудзяна каша яку я намагався варити, дружні розмови, домашня бехерівка і полірнувся я пачечкою "Формацетрончику", бо незалікована застуда дала про себе знати. Тож я рано пішов спати під дією температури і барбітури.

pohid-155.jpg

А про те, що було далі ви вкурсі, якщо читаєте цей журнал.

Три дні в горах неймовірно мало. Чекаю, коли повернусь.










Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, висота, гори, подорожі, сніг, україна
Subscribe

  • Про мрії

    Чомусь тут ніколи не хочеться чаю, Не хочеться снігу, не хочеться слави, Нехай дістається церквам з хоругвами!.. Ми просто з тобою удвох погуляєм…

  • Про страхи

    Він стояв вночі І поки його ніхто не бачить Змінював ключі, А ще вішав свої тим, Кому не стачить. Goede morgen Чи боїтеся ви когось з мультяшних…

  • Про дороги

    І більше... Але врешті, а втім Якби в мене був дім Я б лишила його на людей, на котів Я б пошила усіх, я не люблю кутів! Shuprobhat Куди ви…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 13 comments

  • Про мрії

    Чомусь тут ніколи не хочеться чаю, Не хочеться снігу, не хочеться слави, Нехай дістається церквам з хоругвами!.. Ми просто з тобою удвох погуляєм…

  • Про страхи

    Він стояв вночі І поки його ніхто не бачить Змінював ключі, А ще вішав свої тим, Кому не стачить. Goede morgen Чи боїтеся ви когось з мультяшних…

  • Про дороги

    І більше... Але врешті, а втім Якби в мене був дім Я б лишила його на людей, на котів Я б пошила усіх, я не люблю кутів! Shuprobhat Куди ви…