falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про вертання домів

Я бився з неграми в Нью-Йорку
В Варшаві тріпером хорів
Мені це все осточортіло
Я вернувся домів

Mirëmëngjes
Кожне моє повернення додому перетворюється на якийсь триллер.Я боюся вже їздити кудись.
От і повернення з Карпат перетворилося на епічну сагу.



Коли я їхав в Чернівці, я знав, що мені потрібно бути в середу зранку на роботі. Я піднімав то питання. На що мені відповіли:
- Та хулі там, якось виберешся.
Якось вибрався))

Підозри закралися до мене на другий день походу ( в неділю ввечері), коли ми спустилися з Яровецького хребта до лісництва Перкалаба і пішли питати, як мені ото вибратися звідти на Чернівці, або Франківськ.
Добра тітонька повідала( що це єбєня - далі нікуди.), що тут нічого не їздить, тим більше у вихідні, а так можна зустріти якогось лісовоза і виїхати у Шепіт, або Яблунець . А звідти ходять автобуси на Чернівці. 
Правда до Шепоту 19 км перевалами, до Яблунькя 30 км , хоча і понад річкою вниз.
Володар єдиного в лісництві УАЗика заломив 400 грн до Яблуньця, мовляв дорога погана.
Вирішив я значить йти зранечку в понеділок в напрямку Яблунця до села Нижній Ялівець ( 8 км), на карті село виглядало доволі великим, навіть церква була намальована)).

Розпрощавшись зранечку з групою, яка збиралася далі в гори ( кончена робота, як же хотілося з ними) я вирушив. Відразу визначив для себе, що можливо пилятиму аж до Яблунця 30 км, тож переходи мають бути не менше години.
Перший відпочинок в мене був намічений на 10:00.

І я дотримався його!! В 9:53, я дістався до хутору поряд з Нижнім Ялівцем і помітив, як з двору виїджає бусик і вивертає в напрямку потрібному мені. Довелося трошки пробігтися і помахати руками. Підібрав мене добрий дядечко Іван, який підвіз мене в центр села і підтвердив найгірші сподівання.
Нічо нікуди не їздить, з Шеопту і Яблунця автобуси на Че тільки вранці...але!!! він після обіду завозитиме сина до Сторожівецького лісового коледжу і може мене підібрати. А Сторожинець - то райцентр 25 км від Чернівців. Пох, що квиток на поїзд в мене з Франіка - розберемося.
Перезнайомився з половиною села. Всі вислухали мою сльозну історію )).
Посадив мене Іван на імпровізованому перехресті і наказав чекати. Поки сидів, почався дощ... знайшов гаманець з 23 гривнями - сховав його під лавкою від води. Захотілося курити ( я ж кидаю) знайшов пачку цигарок з двома сигаретами))). Поприбирав трошки місцевість від сміття, повикидавши його у смітник... нудно..



Аж тут їде УАЗік, в сторону яку мені і потрібно. Зупиняю. Добрий дядько Петро, каже що він тут тільки по лісництву їздить, але він може підкинути мене на лісозаготівлю, а там мене посадить до лісовоза , який прямує або на Вижницю , або Путилу ( Великі райцентри, з гарним сполучення). Ну думаю, задовбало мокнути і чекати, так можливо і у Франік потраплю. Поїхав.
Довго я матюкав і дядька Петра і себе за дурість. 3 години чекав, поки закрузяться лісовози, як тільки загрузилися в одного спустило колесо, та і їхали вони в Шепіт. А автобув завтра зранку. А я намет залишів групі, яка йшла в гори. Ну, змирився я з роком, що доведеться проситися до когось на ночліг, або ночувати в якісь колибі. Зимовий спальник є, пальник є.. Не пропаду:)).

Що ви знаєте про страх? Якщо ви не їздили на груженому ( 17 кубів лісу) лісовозі по гірським дорогам. Особливо, коли підйом градусів з 30, а з одного боку прірва. Добрий водій Микола взагалі мене хотів висадити. щоб я підіймався пішачком, йому і самому страшно і за моє життя він не хоче відповідати, але я таки напросився. Кароч, тепер я багато знаю про страх))).

Дивлячись на годинник і черепашу швидкість лісовоза ( максимум кілометрів 15 год), я почав задумуватися над тим, що в мене гарний ліхтарик і то добре, бо ночівлю доведеться шукати по нічному селі. Розслабився, отримую задоволення, розпитую про життя в горах.

Але ж придуркам щастить. Це я про себе. Зупинився добрий дядько Микола в якомусь селі купити цигарок. І я вискочив, розім'яти ноги і теж щось прикупити..і тут... бачу наздоганяє нас грузовий Транспортер, а за кермом добрий дядько Іван))). Махання руками, вибачення що не дочекався і 4 години тряски в грузовому відсіку бусіка. Те ще задоволення. Дороги ж в нас добрі, ви в курсі)).

Сьома година я в Стороженці. Містечко, кста, однозначно сподобалось. Дуже чисте , вхожене, красиві будиночки.
Але мене цікавить як добратися до Києва, шукати ночівлю в Че теж не вставляє).
Зв'язок вже є і завдяки
Сліму дізнаюсь що квитків на потяги взагалі ніхуя немає). От нікуди.
Варіанти через Кам'янець, Франік.. теж не катять. Всі їдуть домів після вихідних.
Варіант домовитися з провідником ніхто не відміняв, але на Київський поїзд я спізнюсь на пару хвилин буквально . Знову провідниця цього поїзда маше мені ручкою як і
тиждень тому .

Що робити , куди бігти . Автобуси теж закінчилися всі. Ну не впирає мене втрачати день в Чернівцях ( Я люблю Чернівці, коль чо) Згадую про знайомих, які часто їздять до Че. Вони в Києві, але Марина радить якогось свого знайомого перевізника, який ганяє маршрутки до Києва навіть бронює мені місце ( телефончик нікому не треба? Не Марини, перевізника). Залишається тільки добратися до автовокзалу.
Далі простіше. 300 грн, 9 годин в незручній маршрутці і бінго, вас вітає Столиця.
На роботу вирішив не йти, поспати. Але через годину мене розбудив робочий дзвінок... і панєслась. Проте не втратив день відпустки.

Мене тепер треба питати не куди я наступного разу їхатиму, а як звідти повертатимусь)).
Але придуркам щастить же)))... Все буде добре. ПС. Всі чоловічі імена видумані.



 
 
 
Оригінал публікації ось туточки
Tags: гори, дорога, люди, подорожі, позитифф, україна, фото, яке ж я пиздовате!
Subscribe

  • Про мости

    Розділила два села неспокійна річка, До весілля доросла і сестра Марічка. Річку в брід не перейти, міст не обминути Та вода аж до моста, до моста…

  • Про хміль

    Ой не п’ються пива-меди, Не п’ється вода… Прилучилась чумакові, Гей-гей, гей-гей, У степу біда. Dzień dobry Яке пиво…

  • Про житло

    Хей, друг, що сталося з нами? Де все те, що будували роками? Ночі і дні, зйомні квартири Кайф навесні, твої рок-кумири, І ті хто назавжди змінили…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 22 comments

  • Про мости

    Розділила два села неспокійна річка, До весілля доросла і сестра Марічка. Річку в брід не перейти, міст не обминути Та вода аж до моста, до моста…

  • Про хміль

    Ой не п’ються пива-меди, Не п’ється вода… Прилучилась чумакові, Гей-гей, гей-гей, У степу біда. Dzień dobry Яке пиво…

  • Про житло

    Хей, друг, що сталося з нами? Де все те, що будували роками? Ночі і дні, зйомні квартири Кайф навесні, твої рок-кумири, І ті хто назавжди змінили…