falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Тбілісі. Частина четверта


Дорога поміж гори незримим коридором,
Змією в’ється і кличе вдаль кудись.
В снігу круті вершини, в тумані сплять долини,
Краса навкруг - дивись, не надивись
.



Отож продовжуючи
розповідь .
Я побіг на лівий берег Кури шукаючи пошту. Пошти в Тбілісі працюють до 17 :00 і їх зовсім небагато в місті. Нещодавно пройшла реорганізація грузинської пошти, я так зрозумів відділення деякі об'єднали, зробили ребрендинг. Отож на пошту я не встиг, бо ніхто не міг прочитати назву вулиці, на якій вона знаходиться))). Назва потрапляла прямо на згин мапи. Можливо через те, що фоткав по дорозі трошки. На вулиці стояла мряка, тому фоточки не дуже яскраві.

Знову церква Ачінхаті.


Небанальний ракурс на Мехеті. Зазвичай фоткають з іншої сторони. Там пам'ятник Королю Георгу ( Джорджу)



Неіндифікований пам'ятник


Будиночок на вулиці Гелаті.



Отак блукаючи вуличками я вийшов до Тбіліського Кафедрального собору Цмінда Самеба. Це просто монументальна споруда! Вражає розмахом і величчю. Побудований, доречі, на місці старовинного вірменського кладовища.







Кафедральний собор Святої Трійці в Тбілісі - Собор Святої Трійці, головний православний християнський собор в Грузії; знаходиться в Тбілісі на горі св. Іллі, в Авлабарі. Побудований 1995-2004 за проектом архітектора Арчила Міндіашвілі.
У зв'язку з відзначенням 1500 років річниці автокефалії грузинської православної церкви і 2000 років з дня народження Ісуса Христа у 1989 р зародилася ідея спорудити новий кафедральний собор. У травні 1989 р під керівництвом Патріарха всієї грузи та уряду Тбілісі був оголошений конкурс на проект «Кафедрального Собору Святої Трійці». Конкурс проводилося в двох турах і в обох турах брали участь більше 110 груп зодчих. На першому етапі були представлені до 100 проектів. Деякі групи представляли по 2 варіанти плану собору, а то і 3. над окремими проектами працювали по 2-3 а на деякі по 7 авторів. Були й такі проекти, яких представляла ціла майстерня. До вище згаданого конкурсу був проявлений такий інтерес, що в ньому брали участь навіть ті грузинські архітектори, які вели свою діяльність закордоном.





При виборі найкращого проекту, комісія, на чолі якого був сам святійший, Каталікос-Патріарх всієї Грузії Ілля II, він враховував всі основні традиційні компоненти грузинської церковної архітектури, а також новини прийнятні для соборної законності, і дала перевагу тому проекту, яка здійснена на сей момент на горі св. Іллі. Перемога дісталася проектом архітектора Арчила Міндіашвілі, будівництво якого в подальшому була оцінена як будівництво тисячоліття. Далі в зв'язку з політичним і соціальним кризою здійснення проекту було зупинено на 6 років і тільки в 23 листопада 1995 був закладений перший фундамент для собору. Будівництво собору в основному фінансувалося приватними пожертвуваннями.







Згідно з проектом комплекс Кафедрального Собору Святої Трійці складається з: собору, каплиці, резиденції Патріарха, чоловічого монастиря, духовна семінарії та академії, готелі і з інших допоміжних будівель. Для всього комплексу на горі св. Іллі було виділено 11 га землі. Архітектура собору являє собою злиття древнегрузинского духовного зодчества і сучасного рішення. Це суміш між хрестово-купольним і центрально-купольним.
Для Пресвятої Троїцької Лаври дзвони були виготовлені в Німеччині. У них оригінальне грузинське звучання, на каплиці встановлено 9 дзвін і у них 2 режими: механічне і електронне. Між дзвонами найбільший важить 8200 кг. Вони створені з грузинським звучанням, допомогою композитора Нодара Мамісашвілі.







Купало собору перекрито мідними листами, зовні облицьований камінням Грузії: Болнісській туф і гранітом курсу, інтер'єр оброблений з мраморірованного вапняку, внизу покладені китайські та індійські граніти, на стінах - італійський, єгипетський і грецький мармур, іконостас виготовлений з грецького мармуру.
З боку оздоблення фасаду собору, східна сторона вирішена більш багато. Всі 4 фасаду облагороджені різноманітними рядами резьб і арками.
Кафедральний собор Святої Трійці в основному складається з 2 частин - наземними і підземними частинами. Загальна висота з нульовою мітки включаючи хрест 86.10 м. (Сам хрест 7.5 м висоти.) В підземній частині лаври розташовані 2 поверху, фундамент собору на глибині 14,07 м. Загальна Висота Святого Троїцького Собору з такими параметрами становить 100.17м. Довжина собору 70.45 м а ширина 64.68 м.
Остаточно Собор був відкритий 23 листопада 2004 в день Святого Георгія Переможця.



Починало сутеніти, а встигнути потрібно було ще так багато. Тож галопиком я повернувся на площу Європи і на канатній дорозі піднявся до фортеці Нарікала.


Звідти відкривається отакий вид.





Біля входу у фортецю стоїть прикольна бабка, яка продає якісь ікони і листівки.
- Ви з України?! Я там була. в мене син в Харкові. Купіть листівку!
- Америка!? В мене сестра там жила. Купи іконку. америка!
- Німетчина?! Онук там зараз вичться, купіть ... )))
Я стояв слухав, бо ховався в арці воріт поряд з нею. Почав накрапувати дощик.


Серед безлічі церков Тбілісі особливе місце стала займати сучасна церква на горі Таборі. Її видно фактично звідусіль, і вона як Мцхетський Джварі ширяєпарить над Тбілісі. На жаль, мало людей знають як називається ця церква, а вже про її історію знають взагалы одиниці.

В 9 км на південний схід від Назарета є гора, яка височить над Ізреел долиною. Саме на цьому місці сталося Преображення Господнє. Гора традиційно називається Фавор, по грузинські ж - Таборі

Будівництво церкви на горі Таборі почалося в 2002 році. Відтоді на горі і з'явився Тбіліський чоловічий монастир Преображення Господнього.



Вид на Старий Тбілісі



На лівий берег Кури




На Тбіліську мечеть



Вид на Абанотубані.



Але йдемо гуляти фортецею.






Нарікала — фортечний комплекс різних епох на горі Мтацмінда в Старому Тбілісі.

Точний час заснування фортеці в Тбілісі невідомий, але у VII столітті вона вже існувала і називалася Шуріс-ціхе.

При Давиді Будівельнику арабська фортеця була укріплена і розширена. Сучасну назву їй дали, як вважається, монголи. Близький до сучасного вигляд тбіліська цитадель набула в XVII—XVIII ст., проте землетрус 1827 р. завдав їй непоправної шкоди.

У 1990-ті роки робилися спроби реставрації. Зокрема, було відбудовано церкву св. Миколая, що існувала на території фортеці у XII столітті.









Назад спускаюся вже пішачком.Надибав такий от артефакт)



І знову заглиблююся в чарівні вулички старого Тбілісі



Райончик біля мечеті взагалі відрив мозку. Вулички шириною 1, 5 мтри. повністю накриті дахами і балконами... Неймовірно гуляти там на самоті в дощ...



Джума Мечеть в Тбілісі - мечеть, побудована біля фортеці Нарікала, в кінці Ботанічній вулиці. Є єдиним збереженим ісламським храмом у місті.
Її історія непроста: зведена на початку XVIII століття османами, через кілька років вона була знищена персами і відновлена лише в середині XIX століття.

Мусульмани з'явилися в грузинській столиці в VIII столітті після набігу арабів. За історичними даними перша мечеть з'явилася тут ще в XVI столітті, а на сьогоднішній день в Грузії їх налічується понад 200. Всього в цій країні проживає близько 500 тисяч мусульман, з них 30 тисяч в Тбілісі. Мусульманське населення країни включає різні народності: дагестанці, азербайджанці, лезгини, татари, чеченці. Прихильники цієї релігії діляться на шиїтів і сунітів, причому в Тбілісі шиїтів більше.

Чинна Тбіліська мечеть була зведена з ініціативи казанських татар і є сунітською. Шиїти до середини XX століття відвідували в грузинській столиці мечеть Шах-Ісмаїла, однак після її руйнації шиїтам довелося виконувати намаз в сунітської мечеті. Так історичне протистояння двох течій в мусульманській вірі було порушено і об'єднало шиїтів і сунітів. До 1996 року в мечеті представників двох течій відокремлювала фіранка, але тепер намаз скоюють всі разом. В мечеті по п'ятницях о 13 годині відбувається молитва «джума-намаз». Також щорічно відзначаються такі свята як «Курбан-байрам», «Фітр-байрам» та інші - під час деяких з них на території мечеті приноситься в жертву баран.












Йдеш так повуличці а там хлобись...і каншон зі струмком і водоспадом.



Ще одною знаковою пам'яткою Тбілісі, яка знаходиться прямо тут є Сірчані бані. Запах їх доволі сильно відчувається в навколишніх станціях метро. Так що не лякайтеся)).



Абанотубані - квартал в центрі Тбілісі, відомий своїм комплексом лазень, що стоять на природних сірчистих джерелах. Побудовані в різний час в XVII-XIX століттях, нинішні лазні формують собою окремий квартал міста.





еплі сірчисті джерела зіграли дуже важливу роль у виборі місця для будівництва Тбілісі. Навіть свою назву місто отримало від слова «тбілі» (або застаріле «тфілі»), що означає «теплий». Теплі (температура вихідної води досягає 37°) джерела в цьому місці завжди служили місцем купання для мешканців. Надалі місце було упорядковано і забудовано окремими банями. Сформований комплекс облаштованих бань існував принаймні під час руйнівного набігу на Тбілісі Ага Мухаммед-хана в 1795 році, хоча існують свідчення наявності окремих упорядкованих лазень, датованих ще XVI століттям. За час існування міста лазні руйнувалися, відбудовувалися і розбудовувалися заново багато раз, так само як багато разів були змінені і перейменовані окремі лазні. Перейменування були пов'язані, в основному, зі зміною власників.



Найдавнішою лазнею вважається Іраклієвська, відома принаймні з XVI століття. Також до найстаріших лазням відносяться Бебутівська, Казенна і Сумбатівська (усі - початок XVII століття).
Орбеліанівські лазні, 1911


Лазні виконували в місті не тільки функцію місця, де можна помитися. Вони були свого роду клубами для жителів і гостей міста. Лазні були відкриті цілодобово, причому часто вхідна плата не обмежувала часу перебування в лазні. Лазні були місцем де люди милися, голилися, відпочивали, спілкувалися, вирішували ділові питання, організовували обіди, пили, похмелялись і навіть влаштовували оглядини. У художніх творах лазня описується як спосіб традиційного для Тбілісі проведення дозвілля.

Банні дні, як правило, чергувалися: чоловічі і жіночі.

Скажу чесно - не ходив. Дуже хотів, але не встиг.


Знайшов нарешті парка ім. Гейдара Алієва))Віт теж тут, поряд. Ці квіточки в ньому висаджені.



Далі падала ніч. Фотки нічні ви вже бачили.



А от цю фотку я зробив тільки заради отого жовто-блакитного прапора на будинку в старому Тбілісі.
Грузини українців сприймають як братів. Це дуже помітно, коли тут перебуваєш. І приємно.





 
Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, грузія, ностальгія, подорожі, позитифф, фото
Subscribe

  • Про поверхи

    Випалені кнопки, втиснуті до бруду В ліфті хтось залишив кашель і застуду Пол, фанерні стінки в нецензурних текстах, Де розчарування, мрії і…

  • Про колеса

    Їде крізь роки трамвай І мигає табло – Все наче як і було. Попри гігантський базар І Французький бульвар – Що йому той календар! Good…

  • Про Кавказ19. Серце нації

    Я закриваю свою очі І відлітаю у світ дивний Я відшукати її так хочу Країну схожу на сон чарівний Про Кавказ19. Привіт, Вірменія! Про…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments

  • Про поверхи

    Випалені кнопки, втиснуті до бруду В ліфті хтось залишив кашель і застуду Пол, фанерні стінки в нецензурних текстах, Де розчарування, мрії і…

  • Про колеса

    Їде крізь роки трамвай І мигає табло – Все наче як і було. Попри гігантський базар І Французький бульвар – Що йому той календар! Good…

  • Про Кавказ19. Серце нації

    Я закриваю свою очі І відлітаю у світ дивний Я відшукати її так хочу Країну схожу на сон чарівний Про Кавказ19. Привіт, Вірменія! Про…