falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Мцхету

Ни о чем я не жалею,
ничего я не хочу -
в золотом Свети-Цховели
ставлю бедную свечу.
малым камушкам во Мцхета
воздаю хвалу и честь.



Продовжуючи розповідь.
Отже після ранішньої прогулянки Тбілісі я зібрався в Мцхету, на свято Мцхетоба-Светицховлоба.

Добиратися до Мцхети, яка знаходиться в 20 км від Тбілісі дуже легко, не ведіться на послуги турагентсв і таксистів. Доїджаєте до станції метро Дідубе. Далі вихід вниз і направо. Знову посилаєте таксистів і за 1 ларі сідаєте в маршрутку до цього старовинного міста. Маршрутка довозить вас прямо до кафедрального соборі Светицховелі ( Дванадцяти апостолів Христових)... ви точно не промахнетеся і помітите його.

В мене вийшло трошки по іншому, через свято маршрутка доїджала тільки до в'їзду в місто, там треба пішки пройтися ще 1, 5 кілометра. Але то не напряжно. Там неймовірні пейзажі.







Пам'ятник комусь. Так і не знайшов в інеті кому))



Та і взагалі цікаво прогулятися вуличками маленького містечка грузинського.





Над містом височіє монастир Джварі. Туди ми ще доїдемо.





Як я вже казав, я їхав подивитися на свято. Відзначається воно в день українського свята Покрова. Свята в моєму розумінні я так і не побачив. Очікував на танці, народні гуляння. тощо. А побачив тільки величезні черги в храм і купи людей навкого. Зовсім не гуд для фотографування.



14 жовтня о Грузії відзначається християнське свято Мцхетоба - Светіцховлоба, присвячений диву Хітона Господнього і Стовпа Животворчого , що виливають благодатне міро. Існує Існує кілька варіантів переказів про набуття Хітона Господнього. За однією з версій, житель стародавнього грузинського міста Мцхета Еліоз викупив у єрусалимських воїнів Хітон, в якому був розіп'ятий Ісус Христос, за мішок золота і привіз святиню до себе на батьківщину. За іншою версією, Хітон Господній був вивезений до Іверії (Грузії) двома священиками - євреями Еліоз і Лонгінозом. В іншому переказ єдино: після прибуття в Іверію Еліоз передав Хітон своїй сестрі Сидонії, яка померла на тому ж місці, ледь взявши святиню в руки. Дівчину поховали разом з реліквією - ніхто не зміг раз'ять її рук і забрати Хітон. Через якийсь час на її могилі виріс кедр, що став згодом священним деревом для мешканців Мцхета, тому що мав він силою зцілення.






За легендою, в IV столітті н. е. . Ніна Каппадокийськая - майбутня хрестителька Грузії - вирішила відправитися в Іверію , щоб знайти місце поховання Хітона Господнього і вклонитися святині . Перед подорожжю Христос з'явився їй в баченні і благословив її на апостольський подвиг , а Богородиця подарувала їй хрест з виноградних лоз на знак праведності. Проповідь святої Ніни, вимовлена ​​нею на грузинській землі , подіяла незвичайне дію на місцевих жителів і привела їх до християнської віри .

Через багато років , грузинський цар Міріан III вирішив спорудити храм на місці поховання Хітона Господнього . Переказ свідчить , що цар наказав прибрати священний кедр з могилки Сидоні. У цій частині перекази також існують різночитання: дерево, за однією з версій, палили, за іншою - рубали , але воно залишилося на місці , а за третьою - зрубали , але не змогли підняти. Тільки після молитви святої Ніни кедр вдалося спиляти ( підняти ) , а з залишився зрубу почала виділятися цілюща благодатне миро. Чудо Хітона Господнього і Стовпа Животворчого зображені в одній з найбільш шанованих грузинських ікон "Прославлення Грузинської церкви".



З деревини священного кедра були зроблені чотири хрести , які пізніше були встановлені на вершинах чотирьох гір по різних сторонах грузинської держави . Сам зруб або стовп був названий Светіцховелі - животворящий . Над ним була зведена перша грузинська церква, освячена на честь 12 -ти апостолів Христа. У XI ст. на місці церкви був побудований величний собор Светіцховелі , який переніс грунтовну реконструкцію в XV -XVII ст.



Треба відзначити , що Мцхетоба - Светіцховлоба святкується двічі у році: 14 жовтень випадає на свято Покрови Пресвятої Богородиці, другий свято - 13 липня - випадає на Собор славних і всехвальних 12- ти апостолів Христових. Після відновлення незалежності Грузії свято Мцхетоба - Светіцховлоба став державним, а 14 жовтня - неробочим днем для грузинів.



Грузини дуже релігійний народ. Всі , навіть молодь. Не дивуйтеся коли на вулиці, чи проїджаючи на машині і бачучи церкву чи монастир вони починають хреститися. На Мцхетобу грузинцький патріарх проводить в храмі Светіцховелі урочисте богослужіння. Всі намагаються побачити його створюючи величезний натовп, а потім ще треба поставити свічки. доторкнутися чи поцілувати всі ікони в храмі. Твориться жестяк коротше))).



Сам собор величезний... і прекрасний...




Кста про фотографування в церквах в Грузії. З цим проблем взагалі немає. Богослужителі тут дуже лояльні. В будь яку церкву заходь, молись . не молись. фотографуй. Відкрита така релігія. Хоча попи розсікають на мерсах.




Убранство церков доволі різне. Тобто є з голими стінами, я повністю розписані. Також є три рівнозначні хрести. Звичний нами, з опущеними трохи бічними планками ( нагадує стрілу)і вітіюватий хрест ( такий як на прапорі Грузії). Ніяких проблем через це грузини не відчувають)).






А це роздача продуктів для бідних на честь свята... жебраків в Грузії дуже багато. Але про те ще буде.


Вперше спробував варені каштани, справжню грузинську Чурчхелу). Але час піджимає, а Джварі манить.


Повертаємося до в'їзду в місто щоб зловити таксі.










Сторгувалися за 30 ларі до монастиря і назад. Водій виявився прикольним. Погано розумів російську, англійською зовсім не говорив. Коли ми спитали скільки часу він зможе нас почекати, то зупинявся і просив перехожих перекласти. 15 хвилин і ми на вершині гори.


В принципі сюди можна і пішки добратися. Але то кілометрів 8. І перебігати доведеться через восьмиполосне шосе. ну і зрозуміло. що вгору. Бо вид звідти відкривається такий.
Мцхета



Светіцховелі

Поліцейський відділок , на задньому плані частина будинку юстиції міста Мцхета.



Дорога на північ.



ГАЕС

Висохле озеро



Але повернемося до монастиря. Він має дуже цікаву історію.



Джварі (храм Хреста) - один з найдавніших християнських храмів Грузії. Розташований за 20 км від Тбілісі над містечком Мцхета. За переказами тут у IV ст. свята Ніно з тодішнім царем Грузії встановили перший хрест. Всесвітня спадщина.





У 545 на «хрестовій» горі вже стояв храм малого розміру; зараз він у руїнах. Більша церква у формі тетраконха (22 на 18,4 метрів) була споруджена в 590—604 рр. Можливо, її архітектором був Мікел Тхелі.

Споруджена на вершині скелястого масиву, церква служить його органічним завершенням і центром усього навколишнього ландшафту, єдність із ландшафтом підкреслена тим, що сам монастир співвідноситься з розміром скелі рівно 1 до 7. Форма храму є результатом тривалих пошуків грузинських зодчих, що відмовилися від форми базиліки, й шукали оптимальну форму центрального хрестового храму, з єдиним внутрішнім простором. Ці пошуки відбиті, наприклад, у храмі в Дзвелі-Гавазі в Кахетії, кафедральному соборі в Ніноцмінде.





Невеликий по розмірах храм у плані являє вписаний у квадрат хрест із напівкруглими абсидами на кінцях. Внутрішньо простір має домірність, ясність і чіткість. Завершений храм куполом на восьмигранному барабані.

Вигляд фасадів визначається гранованими абсидами із плоскими нішами. Східна й південна сторона храму прикрашені скульптурними рельєфами й орнаментами, на гранях вівтарної абсиди три рельєфи із зображеннями ктиторів. Орнамент добре підкреслює архітектурні форми храму.

Архітектурне рішення виділяється винятковою цілісністю, вписанностью в ландшафт. Купол на восьмигранному барабані послужив зразком для атенського Сіона



Тут , в принципі історія повторилася. Дуже багато людей, дуже багато машин. Все таки раджу приїджати сюди не на свята))







При поверненні назад вийшла забавна історія. Бачачи перед поїздкою в монастир натовпи на маршрутки нас відвідала здрава думка. що повернутися в Тбілісі можна і на таксі. Почали торгуватися. Водій згодився відвести до Дідубе за 45 ( при цьому спочатку назвавши ціну в 40 ларі). Ми наполягали на 40 ларі. В результаті повернулися в Мцхету за 30))). Проїхавши ту саму відстань. Водій впертий) і ми тож). Ми не образилися і водій тож)). Але два рази розповідав цю сльозну історію зустрічним знайомим). Не забувайте, в Грузії завжди треба торгуватися. Іноді навіть в магазинах). Купивши на ринку біля метро домашнього вина і хачапурі парочку поїхав в хостел знайомитися з сусідами). Сил на вечірнє фотографування вж ене було.





Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, грузія, подорожі, фото
Subscribe

  • Про молитви

    Танцюй мій бог, ніби камер нема Бо всі ігри на двох А я сама - сама Сама - сама Kumoorn Якби, гіпотетично, бог існував і так само, гіпотетично,…

  • Про етапи

    Ах життя моє — кругле як м'яч, Ти з яких зірвалось шківів. Души мене. Кров'ю моєю пияч. — Так ніхто тебе не любив. สวัสดี ครับ Який…

  • Про шпилі

    І ми одягаємо пір'я й хвости, І змащуємо кров'ю натільні хрести, І палимо на вулицях свого сатану, І оголошуємо небесам війну. Buongiorno Чи…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments