falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Хотинську фортецю

Моя крепость обрушится, если треснет фундамент
Моя крепость - тело под моей одеждой.
Моя крепость - вера, любовь и надежда.


На скелястому березі Дністра в західній частині Нової фортеці височіє середньовічна фортеця (Стара) (бл. 0,7 га) – фортифікаційна споруда, що датується бл.1476 року. Стіни її, які із зовнішнього боку прикрашені мозаїкою з червоної цегли, досягають висоти 40 м і ширини — 7 м.



По периметру фортецю захищають п‘ять веж, висота яких коливається від 30 до 35 м, які з‘єднані бойовим коридором з триметровими зубцями:

В‘їзна (надбрамна) вежа (бл. 1540 – 1544 рр.), розташована з півдня, з‘єднується із зовнішнім світом перекинутим через рів мостом (раніше міст був підйомним і служив тільки знаті), і має розмір 8 м х 8, 4 м;
Південно-західна вежа (бл. 1476) має круглу форму з діаметром 8,4 м;
Комендантська вежа (бл. 1476), розташована з північного – заходу, так само має круглу форму з діаметром 6,3 м.
Північна вежа (бл. 1476), найбільш укріплена башта-донжон замку прямокутної форми (11,5 м х 13 м), має три яруси бійниць і бойовий майданчик нагорі з навісом. Вона була розрахована на самостійну оборону у разі захоплення всієї фортеці;
Східна вежа (бл. 1476) має квадратну форму (3 м х 3 м).



Замковий двір, рівень якого вище рівня землі, розділений на дві частини.

У південній (Двір воїнів), розташованої біля входу, знаходиться замкова каплиця (неф, вівтарна ніша, притвор), колодязь глибиною 65м, казармений корпус, підвали для продовольства і боєприпасів (що раніше виступали в якості гарему, турецьких лазень).

У північній (Комендантське подвір‘я), розташованій між комендантським палацом і Північної вежею, знаходяться комендантську палац (прикрашений орнаментом з білої цегли на тлі червоних стін), руїни житлового будинку (підвал використовувався як в‘язниця, другий поверх – як замкова церква).







Поселення на території Хотинськщї фортеці, за історичними дослідженнями, існувало ще за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого (VII – IX ст.) в Київській Русі.

Кам‘яна фортеця ж була побудована Данилом Галецький (1201 – 1264) в 50-х роках XIII століття на місці дерев‘яних укріплень, і хоча поступалася своїми розмірами нинішньої фортеці, але відмінно обороняла князівство і переправу через Дністер від набігів степових орд. Розташовувалася вона на місці нинішньої Північної вежі.







В кінці XIV столітті після розширення Молдавського князівства на північ, Хотин став його основним форпостом при захисті від Османської імперії, Угорщини і Польщі. А після значної реконструкції (збільшення площі фортеці в три рази, зведення кам‘яної стіни завширшки 5 м і висотою 40 м, побудування комендантського палацу, під яким розташовуються два великих підвали для провіанту і зброї) Стефаном III Великим (рум. Ştefan cel Mare şi Sfînt 1433 – 1504) фортеця на два століття стає резиденцією молдовських владик.





Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка.

Назва міста походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які, своєю чергою, сприяли розквіту його культури та економіки. Місто було важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі.





Вперше Хотинська фортеця зазнала облоги у 1476 році, коли її безуспішно намагалися захопити війська турецького султана Мухаммеда II Завойовника (осм. محمد ثانى – Mehmed-i sânî 1432 – 1481).

Після переходу Молдови під протекторат Османської імперії під управлінням Сулеймана I Пишного (осм. سليمانا اول – Süleymân-ı evvel 1495 – 1566), який закріпився на бессарабських землях між Прутом і Дністром, фортеця стає турецьким плацдармом для походів на українські землі.

У 1538 році фортецю узяли в облогу війська польського короля Сигізмунда I Старого (пол. Zygmunt I Stary 1467 – 1548), при цьому була підірвано прясло південної стіни (ділянка між вежами) з надбрамною вежею. Після реконструкції 1540-1544 рр. прясло відновили, відсунувши далі на південь, а так само спорудили в‘їзну вежу, що служила тільки для проїзду знаті.





Для отримання згоди від молдовських бояр на спільну боротьбу з Туреччиною, в 1563 році Хотинську фортецю захоплює Дмитро Вішневеецкій (Байда) (1516 – 1563), однак цей похід закінчується його стратою в Константинополі.

У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії та Трансільванії Міхая Хороброго захопили Сучаву, господар Молдови Ієремія Мовила з родиною (дядько майбутнього київського митрополита Петра Могили), з оточенням і колишнім правителем Трансільванії Сигізмундом Баторієм (племінником польського короля Стефана Баторія) знайшов притулок в Хотинської фортеці, яка в той час була під владою Польщі.

Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти (1648 – 1654) в Хотин двічі входили війська Богдана Хмельницького (1650 і 1653 рр.).





З 1711 по 1718 рр. за розпорядженням султана Ахмеда III (осм. آحمد ثالث – Âhmed-i sâlis 1673 – 1736) на території фортеці під керівництвом французьких інженерів велися широкомасштабні роботи по створенню зовнішньої лінії оборони загальною площею у 22 гектари. (Мощений каменем рів, вал з бастіонами для артилерії і кам‘яний контрескарп). Крім того на території нової фортеці будуються казарми, склади і мечеть.

Не дивлячись на модернізацію, фортеця тричі, під час російсько – турецької війни, була взята військами Російської імперії в 1739, 1769 і 1787 рр., проте кожного разу шляхом інтриг поверталася під владу османських правителів.





Після взяття фортеці в 1806 році і підписання Бухарестського мирного договору у 1812 році Хотин остаточно увійшов до складу Російської імперії.

Вхід у внутрішні приміщення Східної вежі крепости в Хотині Вхід у внутрішні приміщення Східної вежі Хотинської фортеці

У 1856 році Хотинська фортеця була скасована, тому що втратила своє оборонне значення.

З 1918 по 1944 роки Хотинською фортецею володіють румунські королі, за винятком невеликого проміжку часу в 1918 році, коли фортеця знаходиться в руках австрійського війська і с1940 по 1941, коли у фортецю увійшли радянські війська.







Після Другої світової війни Хотин опиняється у складі Українській Радянській Соціалістичній Республіки.

У 2000 році фортеця одержала статус Державного історико-архітектурного заповідника і була визнана одним із “Семи чудес України”.







У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох художніх фільмів, серед яких «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Стріли Робін Гуда». Серед недавніх – екранізація твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика «Яса» та зйомки кінострічки «Запорозька Січ» за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба».







Своїм ходом найпростіше добиратися з Кам'янця-Подільського на маршрутках, які йдуть на Чернівці ( 13 грн). Від траси трошки пройтися. Вхід в музей - 20 грн. Право на фотографування - 10 грн ( ніколи я не розумів, правда того).











Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, краса, подорожі, україна, фото
Subscribe

  • Про поверхи

    Випалені кнопки, втиснуті до бруду В ліфті хтось залишив кашель і застуду Пол, фанерні стінки в нецензурних текстах, Де розчарування, мрії і…

  • Про Кавказ19. Серце нації

    Я закриваю свою очі І відлітаю у світ дивний Я відшукати її так хочу Країну схожу на сон чарівний Про Кавказ19. Привіт, Вірменія! Про…

  • Про висоту

    І я на небі! Мила моя, на небі! Зоре моя, на небі, Відколи тебе знайшов! Hyvää huomenta На яку найвищу будівлю ви підіймалися?…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments