falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про контент

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!

Іноді я буваю огидним сам собі і думаю багатьом вам.
В країні війна, а я пощу фоточки, звіти з концертів, фестивалі, пишу про якісь книги, серіали і іншу лабуду. Але я роблю то свідомо.
Так мені також дуже болить, я також до пізньої ночі моніторю новини, я також переказую вільні гроші на армію, я і молився б , якби вірив в бога.
Але я навмисно пишу про нейтральні теми, бо чесно вважаю що можна просто йобнутися від того потоку негативу навколо. І взагалі, війна ж має бути заради чогось, а не заради війни.
Нам треба не розучитися посміхатися.
Пробачте , коль що не так.

12.jpg
Оригінал публікації ось туточки
Tags: війна, думки, журнал, україна, фото, я
Subscribe

  • Про осінь

    Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Підломали трохи наші…

  • Про монументи

    Нас народ не забуде. Нам пам’ятник буде. У Львові – І так само на всіх постаментах і тронах земних. "Неборак! Ірванець! І ще отой…

  • Про кар'єру

    Хей, брат, навіщо лишати на потім Пусті слова, завал на роботі? І кожен раз стиснуті груди Хто проти нас? Тут наші люди Так було, так є і так буде.…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 27 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →

  • Про осінь

    Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Підломали трохи наші…

  • Про монументи

    Нас народ не забуде. Нам пам’ятник буде. У Львові – І так само на всіх постаментах і тронах земних. "Неборак! Ірванець! І ще отой…

  • Про кар'єру

    Хей, брат, навіщо лишати на потім Пусті слова, завал на роботі? І кожен раз стиснуті груди Хто проти нас? Тут наші люди Так було, так є і так буде.…