falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Свято-Покровський монастир

В Загорові, на горі,
У старім монастирі,
У неділю, рано-вранці,
Там молилися повстанці.
Зовсім випадково були забрели в дуже красиве місце. По вулиці Артема проходив поруч сотні разів, проте потрібно було тільки трошки відхилитися від великої вулиці і потрапляєш в дуже атмосферне місце. Не таке розкручене як Лавра, звичайно, але то мабуть і добре. Людей небагато, тихо, затишно, дуже красива архітектура.
Свято- Покровський монастир.

3
У 1889 році паралізована та прикута до інвалідної коляски внаслідок нещасного випадку велика княгиня Олександра Петрівна (яка з 1881 року мешкала у Києві) вирішила заснувати на Лук'янівці жіночий монастир і ряд благодійних закладів при ньому. За 50000 рублів у міста було викуплено дві суміжні земельні ділянки. Проекти церковних, житлових, лікарняних та господарчих будівель монастирського комплексу виконав архітектор В.М. Ніколаєв.

За кошти великої княгині Олександри Петрівни та царської родини протягом приблизно 20 років (1889-1911) на території монастиря було побудовано близько 30 будівель - церкви, церковно-приходська школа з гуртожитком, корпуси для сестер, золотошвейні та іконописні майстерні, готель. У тому числі були побудовані і лікувальні установи - безкоштовна лікарня з терапевтичним і хірургічним відділеннями, притулок для сліпих і немічних, амбулаторія, аптека з безкоштовним відпуском ліків. Головним лікарем монастирської лікарні був призначений М.В. Соломка, який став головним помічником великої княгині Олександри Петрівни, активно оснащуючи лікарні монастиря сучасним обладнанням, досить сказати що перший рентгенівський апарат в Києві, та один з найперших у всій Російській імперії з'явився саме в монастирській лікарні. В кінці XIX століття на кошти царської родини були побудовані нові корпуси терапевтичної лікарні та поліклініки, після чого кількість прийнятих хворих виросло до 500 чоловік в день. Велика княгиня Олександра Петрівна померла в монастирі 13 квітня 1900, але здійснення її планів продовжилося і після її смерті. Покровська церква і величний Миколаївський собор, ескізний проект якого був складений сином великої княгині Петром Миколайовичем, були побудовані В.М. Ніколаєвим у псевдо-російському стилі. Будівництво собору тривало 15 років.
5
За п’ять місяців на території монастиря збудували Покровську церкву (автор проекту Володимир Ніколаєв), а через деякий час тут виросло ціле містечко: келії, господарські корпуси, лікарня з терапевтичним та хірургічним відділеннями, аптека із безкоштовними ліками, притулок для сліпих та невиліковно хворих, притулок для хронічно хворих жінок, бараки для інфекційних хворих, морг, пральні, їдальні та кухні. Тоді ж збудували монастирську трапезну із Михайлівською церквою. Все зводилося під особистим контролем княгині, яка постриглася в монахині й переїхала жити у монастирську келію. Таким чином, велика княгиня Олександра Петрівна перетворилася на інокиню Анастасію.

Покровський жіночий монастир став найбільшим благодійним закладом Києва. Цьому значною мірою сприяла моральна та матеріальна підтримка родичів княгині, зокрема членів царської сім’ї.
7
Померла Олександра Петрівна у квітні 1900 року. Але й після її смерті монастир розвивався і збільшував свою популярність. Хоча відразу після її смерті гроші на монастир перестали надходити, але згодом економічний розвиток монастиря відновився.

Ще за життя княгині Олександри було закладено головний храм монастиря – Миколаївський собор. Сталося це у серпні 1896 року в присутності імператора Миколи ІІ. Проект собору був складений за малюнком великого князя Петра Миколайовича архітектором Володимиром Ніколаєвим. Основна частина монастиря була зведена на благодійні пожертви (наприклад, Микола Терещенко дав 50 тисяч рублів). Але пожертви надходили мляво, тому завершили будівництво аж у 1911 році.

Миколаївський собор – це найбільший храм Києва. За проектом він мав 15 бань, висота головної бані сягала 64 метри. Маючи розміри 58х38 метрів він вміщував понад 2 тисячі осіб. Але в радянські часи бані собору були зруйновані (те саме стосується і Покровської церкви). Відбудували бані монастиря вже у 21 столітті. Тому нині він знову має свій первісний вигляд і розміри.
8
Миколаївський собор – розкішна споруда (навіть незважаючи на його псевдо-руські форми)..

Покровський монастир закрили у 1925 році (більшовики, хто ж іще). Під час німецької окупації обитель знову відкрили. Більше вона не закривалася, але в повоєнні роки дуже сильно обмежили монастирську територію (із 30 корпусів було залишено лише 7).

У 1981 році в монастирі сталася велика пожежа. Після неї проводилася тривала таємна реставрація (1982-1983 рр.). Тоді ж були розписані стіни Миколаївського собору, адже до того часу вони не мали розписів.

Після отримання Україною незалежності Покровському монастирю повернули частину його земель. Хоча мабуть назавжди відпала від обителі лікарня – свого часу найбільший благодійний заклад Києва, та одна з кращих лікарень імперії. До речі у цій лікарні у 1896 році було встановлено перший у Києві рентгенівський апарат. Із 1893 року в лікарні діяла найкраща в імперії безкоштовна амбулаторія.
1
У 1898 році на кошти Миколи ІІ в лікарні збудували корпус терапевтичного відділення (архітектор Володимир Ніколаєв). А у 1910 році в лікарні звели новий хірургічний корпус (архітектор Євген Єрмаков). Нині в цьому корпусі Дорожня станція переливання крові Південно-Західної залізниці.
4
Покровський монастир, незважаючи на всю свою привабливість, поки що не користується великою увагою киян та гостей міста. Хоча і розташований він в одному із центральних районів Києва. Щоб потрапити до нього, потрібно із вулиці Артема звернути у Бехтеревський провулок і пройти метрів сто до головної брами монастиря. Особисто я свого часу півроку проходив на роботу повз цей провулок, але навіть не здогадувався, що в ньому розташований монастир із найбільшим собором Києва.
6

А от тут цікаво , помітив що хрести направлені в різні боки. Хто знає що, чому і як?
Tags: 650 d, Київ, не на правах реклами, фото, цікаве
Subscribe

  • Про мрії

    Чомусь тут ніколи не хочеться чаю, Не хочеться снігу, не хочеться слави, Нехай дістається церквам з хоругвами!.. Ми просто з тобою удвох погуляєм…

  • Про страхи

    Він стояв вночі І поки його ніхто не бачить Змінював ключі, А ще вішав свої тим, Кому не стачить. Goede morgen Чи боїтеся ви когось з мультяшних…

  • Про дороги

    І більше... Але врешті, а втім Якби в мене був дім Я б лишила його на людей, на котів Я б пошила усіх, я не люблю кутів! Shuprobhat Куди ви…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments