falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про втрачене

Літа минають, літа минають
І їх ніяк не зупинить,
А думка тає, нам серце крає,
Нам серце крає кожну мить.
Прадіда свого Федора я майже не пам'ятаю. Пам'ятаю тільки що його дуже боявся. Він був старий, не ходив. Інвалідність отримав це на війні. З того часу й маявся. Коли мене привозили до нього він завжди кликав мене до себе, хотів щось розказати. А я боявся . І тікав. У веранді  його будинку ціла стіна була заклеєна поштовими  листівками , до них я і тікав. Їх я міг роздивлятися годинами.
Федір Ємельянович помер коли мені було 8 років. Вже потім бабуся мені розказувала, як він отримав поранення під Прагою, як вже життя прожив з шрапнеллю в спині, як його розкуркулювали, скільки він натерпівся від власного сина.
А я собі ось не можу пробачити, що не слухав це все від нього. Бо боявся .
Згадав я це все, бо тільки що прибирав в столі і знайшов його медалі. Колись їх було набагато більше, але зберегти вдалося тільки ці. Якщо чесно я думав ї вони вже десь пропали.  А бач я добре заховав.

1
2

3
Tags: 650 d, пам*ять, родина, фото, я
Subscribe

  • Про вакуум

    Кожен день як останній, Я маю сім... Я маю сім... Я маю… Bon dia Як ви вважаєте, чи не перебуваєте ви часом в інформаційній бульбашці?…

  • Про аскетизм

    Ой на горі Монастир, на долі звіниця, Ой там би я чернцем був, ко б не молодиця. Bonjour Який український монастир найвагоміший і найважливіший?…

  • Про 2020

    Новий рік летить по світу На білому коні, А мороз малює квіти На твоїм вікні. Good morning Ну чо, як рік пройшов? Оригінал публікації ось…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments