falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про зомбі

Чувством и долгом
И жить будем долго
И вместе взорвемся в метро!

Деякі люди доставляють. От просто неможливо зрозумі плин їх думок. Думаю бачили поїзди метро, які ходять не до кінцевої станції, тобто не до нової кінцевої станції, а до старої. До Харківської, до Лук*яновки, до Дарниці. Так от. В цих поїздах на кожній станції машиніст оголошує , що поїзд не йде до кінцевої, і блять не по одному ж разу оголошує. Але в нього чомусь ломляться всі, хто є на платформі, навіть якщо їм їхати далі. Вони мають обов*язково вийти на кінцевій, і вже на ній чекати наступного поїзду. Локі, ну нахуя??? Моя не може цього зрозуміти. Але ще більше впирають люди які сидять на Лук*яновці наприклад ( їм же іхати на Сирець) слухають оголошення машиніста, тупо дивляться в стіну і чекають, мабуть, того часу поки їх не вижене з вагону чергова по станції. Я розумію. коли навушники на вухах, але ж просто сидять і дивляться. Цікаво, які думки в тих головах.


Дочого це я все? Магнітні бурі.
Tags: Каняка, Клара - я єбєнєю, дурка, життя, просто так, фото, я, яке ж я пиздовате!
Subscribe

  • Про стіни

    Малюнки на стінах Слова на бетоні Про те що постійно Про те що вагомо Tere hommikust Який напис, бачений вами на стіні вам запам'ятався…

  • Про атмосферу

    Не жалкуй, що мій будинок звалений,— Не турбуйся про звіт. Бо не я сам — спалений, Зі мною падає цілий світ. Jó reggelt Всі…

  • Про землю

    Знову цвинтар ожив опівночі, Бо в суботу завжди весілля. Засвітились в покійників очі, То ся женять Варвара й Ілля. Dobro utro Яким би ви хотіли…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments