falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про дитинство

Коли зорі всплинуть,
Там вже нас не буде.
Та житимуть надії наші
На Землі.
Тоді, може, вчені
Та й дізнають у генах
Про те що ми мали зараз
У душі.


Враження і події які відбулися в дитинстві врізаються в пам*ять дуже сильно. Яким би сміттям не забивалася твоя голова, ти завжди згадуєш з ніжністю події, які відбувалися 20/30/40 років тому..

Запах дитинства -  то запах мазі Вишневського. Коліна і локті в мене апріорі буди розбиті і все це діло лікували цією гидотою з жахливим запахом.. до цього часу я його просто ненавиджу.

Смак дитинства - морозиво. От як вчора відбувалося. Пам*ятаю стометрову чергу біля чорнобильського ( чогось він так називався) магазину на вул Бальзака. І найсмашніше в світі морозиво по 20 копійок стаканчик...

Жах дитинства. Мама везла мене в дитячий садок ( знаходився він на вулиці Цитадельній) в метро і через натовп народу ми не змогли вийти на свої станції ( Льва Толстого).. вийшли на наступній і повернулися. Моральна травма залишилася на все життя))).

Жах номер 2 дитинства. Батько пішов на вулицю залишивши мене в квартирі, а сам залишив вдома ключі. Я був тоді зовсім маленький. І не міг відчинити двері не вхідні не на балкон.. і вікно не міг відчинити. Просто не вистачало сил. Тоді надламували двері на балконі і я через щілину просовував ті кляті ключі.

Хвороба дитинства. Я взагалі то хворів рідко. В лікарні навіть не був ніколи. І цю хворобу я також смутно пам*ятаю. Але в пам*яті залишилося, як я лежу на килимі в дитячому садку, а навколо мене стіни крутяться як в калейдоскопі. Потім мене кудись несуть.

Про біль дитинства. Ми грали в гольф. Нормально так грали в гольф ніжкою від стільця. Друг промахнувся по м*ячу, зуте лучив мені в скулу... Так багато зірок я ніколи не бачив.

Про школу. Сам похід в перший клас я не пам*ятаю. але пам*ятаю перший урок в першому класі, коли однокласник дістав яблуко і почав його гризти. От так і пам*ятаю.. Гробова тиша - потім чвакання)

Про кольори дитинства. Я був якось звалився з турніка. Вдарився головою.. потер.. побіг далі гратися. Коли прийшов додому і зняв шапку. мама спитала , де я вліз головою в червону фарбу. Червону фарбу, тобто кров, змили.. але облили голову зеленою фарбою.. тобто зеленкою)).

Про понти дитинства. Хрещена привезла з Польщі жувачки! То сама ходова валюта була у дитсадку. А ще якщо вони полежать на килимі десять хвилин - вони тають набагато смачніші.

Про одяг дитинства. Коліна на всі штанах завжди були жовтими від мастики. Ми грали у вкладиші. Вкладишів були сотні і тисячі. Якось шукав свої колекції, але вже незнайшов((

А ще.. ох скільки ж було ще... я з трьох років ходив сам в дитячий садок. І дуже цим пишався. Ховався за барханами ( на будівельному майданчику) від білого братцтва , а то виявився мій тренер з футболу, тижнями харчувався волоськими горіхами. А ще манка, яку варив дідусь. Ложка стояла в каструлі. Хе-хе.. як ми ходили красти горох на колгоспному полі, жарити сало на ставу,  кидали ампули у вогнище, винищували популяцію жаб з рогаток.




Tags: думки, настрій, ностальгія, нікотин, самотність, я
Subscribe

  • Про солоне

    Де кроком останнім у вічність ступали, Узбіччям трухлявіють чорні хрести, А душі чумацькі до неба злітали І досі зірками нам світять вони...…

  • Про околиці

    Малі діти по гриби ходили, В зеленому гаї заблудили, Стали діти дорогу шукати І по лісі ходити, гукати Історія про 36191 крок.…

  • Про розповіді

    Вже не засну, не треба до ста. Стала чутлива, як шерсть твого пса. Втома, втома як тона ...на Очі, віки, двері, вікна, вікна... Kumoorn Фоток…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment