February 10th, 2015

мну

Про сюрпризи

А над господом души мухами
Садятся на лоб толстобрюхому
Души мечутся им бы в рай
А он вина кровавого через край
Отмахивается от них по-разному
Обзывает словами грязными
Злится. От злобы своей устал
Совсем пьяный стал
God morgen
Іноді. Коли зовсім вже погано, настільки, що бухати аж бухати в самотності не хочеться.
Просто береш і уявляєш, що всі твої рідні загинули. Що твої друзі від тебе відвернулися. Що будь хто , кому ти довіряв зрадив тебе. В тебе не залишилося нічого і сам ти невиліковно хворий.
Легше не стає, коль чо, але якщо це робити достатньо часто, ти перестаєш дивуватися і ображатися. А так вже легше.

Оригінал публікації ось туточки
мну

Про книги

— Сколько пальцев вы видите?
— Два! — сказал Йоссариан.
— А сколько пальцев вы видите сейчас? — спросил врач, подняв два пальца.
— Два, — сказал Йоссариан.
— А сейчас? — спорсил доктор и не показал ничего.
— Два, — сказал Йоссариан. Лицо врача расплылось в улыбке.
— Клянусь святым Иовом, он прав! — ликуя, объявил врач,
— У него действительно все в глазах двоится.

Джозеф Хеллер " Додаток 22" ( В українському перекладі ,чомусь, " Пастка для дурнів").

Collapse ) Оригінал публікації ось туточки