falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Трансильванію. Частина перша. Інша культура

Я бачив сон, його ніхто не забере,
Десь там на березі найбільшого на світі моря
Стоїть звичайний український табурет
Знаєш, і саме це я називаю "воля"

Ну от. Розкоркував ще одну теку з фото. Сьогодні розпочну розповідь про наші відвідини Румунії в червні минулого року.

255f0e55e1d2ffe24d0e0f869eb99e37.jpg

Як для мене так і для Оленки це було перше відвідування країни. Тепер знаю, що точно не останнє.
Оленка, до того ж, давно мріяла сюди потрапити, але не дуже гарне транспортне сполучення між країнами (це якщо з Києва дивитися), відтерміновувало нашу поїздку сюди.
На допомогу прийшов туроператор

Україна Інкогніта
, в якого віднедавна з'явилися тури за кордон не пов'язані з українською культурою. Ми вибрали тур Трансільванія: замки, фортеці та храми. і жодного разу про це не пожалкували. Дуже раджу... ну, після карантину, звичайно.
Тур розпочався від Залізничного вокзалу Чернівців, де ми зустрілися з Ромою зранку відразу після прибуття київського поїзду і розмістилися в комфортабельному бусіку. Я боявся, що довготривалі переміщення в авто будуть напряжними ( з жахом згадуючи мої нечисленні подорожі автобусами), але ні - нормально. Навіть ноги поміщалися, отож поїхали!
Кордон ми перетинали через перехід "Вадул-Сірет", місцеву валюту купували ще з української сторони.
Одна румунська лея (RON) - приблизно 6 гривень (хоча ми міняли долари). Купюри прикольні такі... вони пластикові). Всі румунські "паперові" гроші зроблені з тоненького пластику. Їх можна прати, дуже важко розірвати.
На румунську сторону перебралися доволі швидко, черга невелика. Для галочки. Туалет з румунської сторони платний, коштує 1 лею ( не прикцесу з Зоряних війн). Тобто бажано мати місцеві гроші ще на кордоні, тим більше, що найближчий обмінник знайти буде дуже проблематично.

До нашої першої зупинки було далеченько (400 км), тож фотографувати я міг лише крізь вікно (іноді прочинене).
Їхали ми мальовничими Східними Карпатами - з Буковини до Трансильванії.
Вразила якість місцевих доріг, незвичність архітектури і загальна акуратність. Чомусь в уяві Румунія представлялася таким собі диким краєм циган, з пиздецем навколо. Був не правий. Вибачаюсь.


796c61c4a2cf710066079393a31219a6.jpg


1c14c3c11dc2aec8ab829d68cde5b7bc.jpg


d29c3e7072cd91af7ffad239225d3dc3.jpg


bfe6b4e90967bb408bdf4cd9cdf37481.jpg


166ac2b8e7d547d707c549b11f38f451.jpg


f9a4587a1d82b85008a8a0b5160c3e61.jpg


2a94f012737a3b0957142bd7a1258000.jpg


f31c1975ff9938124c933d260753ad5f.jpg


0cacbe8d4aeff1fe3c4d501a44a411d8.jpg


ddf0573999cdd254c485dfbf6c5c5263.jpg

Чим далі від кордону і ближче до Трансильванії архітектура ставала все більш незвичнішою. Інша культура просто.
У давні часи Трансільванія була частиною держави даків та Римської Дакії. З X століття Трансільванія стала частиною Угорського королівства. Після битви при Могачі в 1526 році, Трансільванія стала частиною Східно-Угорського королівства, з якого виникло Трансільванське князівство, яке в XVI—XVII століттях було васалом Османської імперії. У кінці XVII століття, Трансільванія потрапила під контроль Габсбурзької імперії.

З 1437 по 1848 рік політична влада у Трансільванії була розділена між здебільшого угорською шляхтою, німецьким бюргерством та секеями (угорська етнічна група), хоча основні групи населення краю складали румуни, угорці (в основному секеї) та німці. Тому, Трансільванія була номінально приєднана до контрольованої Габсбургами Угорщини, хоча і мала окремий статус, будучи об'єктом прямого керування імператорського уряду.
На практиці Трансільванія адмініструвалася із Угорщини[5] до 1867 року коли, після австро-угорського компромісу, окремий статус Трансільванії закінчився і вона була інкорпорована в Угорське королівство (Транслейтанія) — частини Австро-Угорщини. Після Першої світової війни, Трансільванія стала частиною Румунії. У 1940 році Північна Трансільванія була знову повернена в Угорщину в результаті Другого Віденського арбітражу, але після Другої світової війни стала знову частиною Румунії.

Завдяки своїй цікавій історії, населення Трансивальнії є досить різноманітним, з етнічної, лінгвістичної, релігійної та культурної точок зору. Зараз, більшість населення складають румуни, але значні меншини (головним чином угорців та циган) зберігають свої традиції.
Етнічні німці у Трансільванії (відомі як «сакси») зараз формують тільки 1 % населення. Проте, давній австрійський та німецький вплив залишив очевидний слід у архітектурі та міському ландшафті значної частини Трансільванії.

8dac6a89ae5d6b309711ad7742baad52.jpg

Перша наша зупинка відбулася в селі Прежмер(Prejmer), адміністративному центрі комуни Прежмер, що розташоване за 14 кілометрів на північний схід від Брашова.
Нашою метою було відвідування традиційної для цієї місцевості церкви-фортеці ( привіт від німецьких переселенців).
На фото нижче не вона, це інша, сучасна яка поряд стоїть.
Це православна Церква ( в Румунії своя автокефалія) святих трьох ієрархів (Biserica Sfinţii Trei Ierarhi). І звичайно ж, вона ніяка не фортеця.

14cebac0aa5dec11eddebbbc244767cc.jpg


181ae667dc2bbf213319000dc009623e.jpg

В Румунії просто величезна кількість лелек. Їхні гнізда можна побачити у величезній кількості майже в кожному селі. А ще вважається. що лелека - символ України. Нє, ну може був, колись.

75254b5fde9db2d322791472dff244cd.jpg


А це будівля місцевого муніципалітету, тобто Міська рада ( Primăria Prejmer).

681483d8de300d9415726c7605ddc33e.jpg

Метою ж нашої зупинки була Укріплена церква в Прежмері (Prejmer Biserica Fortificată) - яка є об'єктом ЮНЕСКО; це найбільша укріплена церква Румунії (XIII ст.).

4fd984ff83b8067e839bda9b4964a943.jpg


f5cc7b68c581e04f2e0d9461df0870d3.jpg


8c1216010d675e740291e1b32f33eb30.jpg

Зайшли в середину, купили квиточки. Дядечка дуже зрадів ( виглядало це дійсно щиро) закордонним туристам. Розказав коротку історію, роздав міні буклетики. Рівень!) Ми ж пішли оглядати цю дійсно унікальну пам'ятку.

b5f1f2d203952c53b11c9cc60c94ddd2.jpg


ccd14768542a34c84887bcb410f37d21.jpg


a02a77c6478e4f1bc679bcc5c43025c6.jpg

Церква датується XIII століттям і була побудована в формі грецького хреста - символа тевтонських лицарів. За архітектурою, будівля нагадує пізню готику(так звана бургундська готика). Хоча і угорці, які жили в Трансільванії почали першими обороняти релігійні храми, а молдавани споруджували кріпосні стіни навколо своїх монастирів, трансильванці саксонського походження вдосконалили цей стиль і вивели його на особливий рівень. Серед усіх оборонних церков побудованих саксонцями в середні віки в Трансільванії, Прежмер - найбільше вражає товщиною своїх стін і висотою вежі.

870e4d9eb06403f7a3841abd07b0fca7.jpg


09f874fe00ccd5c457f7d33515a6102b.jpg


f22d3c2a834f0f8f2af1ecc23b940423.jpg


5a68bb38228aef5394dce7794332ae9b.jpg


72877ae6dfcea8649d2f65bc28b5455a.jpg


8555af0ea87640d18371537756f44b01.jpg

Вхід у двір церкви здійснюється через напівкруглий прохід 30-ти метрової довжини, захищений двома рядами фортечних воріт. Між воротами знаходиться капкан, в якого потрапляли вороги, які проходили перші ворота ( зараз в капкан потрапляють туристи, бо саме тут розміщено сувенірний магазинчик)).
Висота існуючих стін цитаделі - від 12 до 14 метрів, їх товщина складає не менше 5 метрів в основі.
Стіни цитаделі мають бійниці, а також машікулі(machicoulis) - оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій, що прийшов на заміну гурдиціям (підсябиттям). Застосовувавалися протягом XIV—XVI століть у фортецях Європи, Близького Сходу. Вони призначались для захисту підошóв оборонних мурів, де утворювались мертві зони, недосяжні для обстрілу з бійниць.
Доречі, про міф, що захисники фортець лили на голову нападників розплавлену смолу (наприклад, через ті самі машікулі) - брехня. Ніхто б не став виливати дорогу смолу чи навіть воду. Лили нечистоти в основному, виконуючи дві функції одразу - вичищали туалети і підточували моральний дух нападників.
Зовнішня сторона стін ( це я знову про Прежмер) захищалася чотирма підковоподібними вежами, дві з яких зруйновані.


ea4088418c9ec9bb088b5dfa05a705de.jpg


8844cff9b8a49a3a2c6f74822a8f680f.jpg

Всередині оборонної споруди знаходиться церква. А навколо церкви, в оборонній стіні, з внутрішньої сторони, на чотирьох рівнях в стіні знаходилося 270 житлових осередків-келій, а також комор для припасів, в який жителі зберігали зерно і припаси під час набігів. Потрапити до осередків було можливо пройшовши складну систему дерев'яних сходів і платформ. Кожна сім'я з сусіднього села ховалася в одній з кімнат стіни, якщо нападали вороги. Номер будинку в села збігався з номером кімнати в оборонній стіні. У мирний час, кімнати церкви Прежмер служили сховищем для зерна і їжі. Цитадель була взята ворогом тільки один раз - в 1611 році, в період правління в Трансільванії князя Габріеля Баторія.

Наразі тільки одна родина проживає в церкві і піклується про цей середньовічний пам'ятник, якому більше 500 років. За оригінальність і красу споруди, церква Прежмер була додана в 1999 році до списку світового культурного надбання ЮНЕСКО.

fc876e68f9bfb1f31846d6462ca0511d.jpg


6757396f685c3d81dc2bf96dfd481480.jpg


91568a516fe94974ae76918e9511c07e.jpg


f225b13940e156da0c36133ea665304c.jpg


bc15fbcc4c24a355f70eb16604a1ed85.jpg


c59a715d0321727b799bbc57310a0ded.jpg

Останній погляд на цю неймовірну споруду і ми вирушаємо далі.

b1d3943b149f21daa1c65304cdbe56fb.jpg


2dd1777ba256f41543c49aaa5d7b4732.jpg


56d33de01cd1e0ac703228380614e45a.jpg


d2e640566ef7e4a501a89deb1a34857c.jpg

Недовгий переїзд і ми потрапляємо ще до однієї церкви - фортеці.
Укріплена церква у Хермані (Biserica Evanghelică Fortificată din Hărman) - тісно пов’язана з присутністю Ордену Тевтонських лицарів в цих краях, у перші десятиліття ХІІІ ст. За переказами, церкву в Хермані звели в ХІІІ ст. монахи-цистеріанці, які суворо дотримувалися канонів простоти.
Тому вона не має особливих прикрас, але відсутність пишного декору не позбавляє споруду краси. Все виглядає строго, гідно і естетично-саме так, як і має виглядати культова споруда, що поєднує духовність, захист і естетику.
Херман (на сакському діалекті Huntschprich) в перекладі означає Гора Меду. Це невелике село, розташоване в центрі Румунії, приблизно в десяти кілометрах від міста Брашов (Braşov) .

Перша документальна згадка про церкву у Хермані датується від 21 березня 1240-го року, хоча як часто буває, споруда збудована значно раніше.
Церква в цій місцевості поєднує елементи готики та романського стилю. Елементи готики з'явилася, щоправда, вже після її реконструкції у 1593 році. Пізніше, коли церква відійшла від угорців до саксонців, останні її укріпили. Саме для оборони від кочовиків їм знадобилися міцні стіни. Отож, спочатку була зведена міцна церква, а лише потім, в XV-XVI ст., її обнесли мурами з баштами. Висота мурів - 10 метрів, товщина стін від 1,5 до 3,50 метрів.

c35152dda93227e67491bcdc3e85bad4.jpg


fe6056dbdcb422d4bb55972bb0174f34.jpg


5335115065fce8ee9a78ab1a544cede4.jpg


e3cda25ab391f7a67e84ca7e494baf60.jpg


48c17c7cb442e2588d9b06eb5a90a426.jpg

Фортифікаційні споруди навколо церкви були споруджені в 15 столітті. Вони складаються з потрійного кола концентричних стін, подібно до форту в Санпетру ( Sânpetru). Зовнішня стіна, нижча, висотою всього 4,5 метри, мала на меті захистити основу периметру. Одночасно вона встановлювала межу водної траншеїрову з водою, що оточував фортецю.
Третя лінія стін, наразі не збереглася.
Внутрішня стіна, заввишки 12 метрів, була оточена сімома вежами. Оскільки з півночі фортеця межувала з болотом, стіна фортеці була меншої висоти.

0a482a7cbe4825c12943aa28ef631767.jpg

Всередині церква досить скромна, але є орган. На стінах висять килими, що зовсім типово для лютеранських канонів. Виявилося, що це молитовні килимки османів, які використовували християнський храм для молитов через брак мечетей.


a878ac55a37d69f503a146207d43c836.jpg


0a35596be9cfe2d36d87207944614ebb.jpg

Такі самі як і Прежмері - тимчасові кімнатки для проживання під час облог. Тут їх, доречі, хочуть переобладнати в готельні номери. Але це для естремалів, я думаю)).

fc9ebdb1e0c24f73f749c5517a57c5c1.jpg

Залізли в середину фортечного муру, пройшлися по колу.
Також піднялися з Оленкою на дзвіницю). Єдині з групи, хто зміг. Ну, чи захотів.
В фортеці знаходиться ще музей середньовічного побуту, але ми добралися сюди вже під закриття, тож музей був зачинений, але добре, що нам дозволили полазити всередині).

e7becbe434a2db343e28787591fe8a37.jpg


6a3599ec24a6945990f13ac5708d1ebd.jpg


964801dac0f49212e247737d114788ef.jpg


cd42d69368b756e88e948ccbff65129b.jpg


f12efa9d546e08c4ef96d3d1bf6642e1.jpg


20a1ac066728698650969bc179a4df92.jpg

Історія фортеці знала багато нападів і оборон, але про одну з цих битв варто розповісти. Сталася вона за часів Габріела Баторія, який потрапив на Трансільванський престол після повалення Сигізмунда Ракоці.

Початок XVII століття. Вже взяті і розграбовані Брашов, Ришнов(Râşnov) і Кодля (Codlea), які знаходяться зовсім поруч. Але захисники Хермана продовжували чинити опір. Закінчувалися боєприпаси і продовольство, сили захисників вичерпувалися.

Але і нападники, вже були порядком виснажені і голодні. Щоб ще більше підірвати їх бойовий дух, захисники розвісили на стінах залишивки худоби, показуючи загарбникам, що в фортеці ще повно продовольства.
Плюс до всього, із залишків борошна вони зліпили хліб, начинивши його вибухівкою і стали кидати його за стіну. За легендою, калачі ці вибухали в руках нападників, коли ті, зголоднілі, підіймали його (оригінальна казочка-легенда).

Але суть в тому, що облогу зняли, стіну підлатали і зараз в дуже пристойному стані. Але що не зробили війни, зробила економічна розруха, в якій знаходилася Румунія до недавнього часу. У 1989 році в Хармани жило близько 1000 нащадків тих саксів, а після 1999 року залишилося лише 150. Решта повернулися на батьківщину предків, в об'єднану вже Німеччину.
Церква - фортеця Херман також знаходиться в списку світової спадщини Юнеско.

42d18ee0baa6ef42b16041ce97491c77.jpg

Ще кілька кадрів зовні...

2e8247d04118227953bc314e93c66ee2.jpg


954e62c0145ed376ff6971690e2264c0.jpg

І ми вирушаємо далі, ддо міста Брашов. Але це вже інша історія. Буде цікаво. Не перемикайтеся.

f984301cd99955d28ccd6dafb6416741.jpg


7918ddeae389a720909f11be846a6750.jpg

Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання
www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).


Оригінал публікації ось туточки
Tags: 17-40, 650 d, краса, літо, оленка, подорожі, позитифф, румунія, фото, фото19
Subscribe

  • Про стіни

    Малюнки на стінах Слова на бетоні Про те що постійно Про те що вагомо Tere hommikust Який напис, бачений вами на стіні вам запам'ятався…

  • Про океани

    Зроговілу мантію надіну, Крові розігрітої зречусь, Мацаками обросту і в піну Океанську в’юнко загвинчусь. Доброго ранку. А ви бачили який…

  • Про стіни

    Дивно, Крізь стіни все видно... Чути Міжкімнатні маршрути... Labas rytas Стіни давлять. Я вже кілька років так довго не сидів вдома(.…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments