falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Стамбул. Частина перша. Доторкнутись

Літак пробіг, літак пробіг
По злетній смузі наче по руці життя.
Останній раз, я зрозумію,
Що в минуле вже немає вороття.

Після дуже довгого, не скажу, що нецікавого , але довгого і виснажливого
добирання , наш літак приземлився в стамбульському аеропорту Сабіха Гекчен.

istanbul-69

Названий аеропорт на честь першої в історії Туреччини жінки-військового пілота Сабіха Гекчен.
Незважаючи на те, що аеропорт фактично знаходиться в межі міста, він знаходиться в 35 кілометрах від центру Стамбулу. До цього летовища не ходить метро, чи буль який інший швидкісний транспорт, але вибратися з нього більш-менш нормально.
Ми виїджали автобусом E11 ( експрес), до пристані Кадікой (по цьому ж маршруту ходить цілодобовий E10), а там паромчиком добиралися до найцентральнішого району міста Емюнемю, де ми власне і жили.
Щоб виїхати з аеропорту громадським транспортом, вам потрібно буде купити Istanbul Cart - універсальну проїздну карту, яка діє на всіх видах транспорту. Можна звичайно купувати і одноразові квитки на окремі види транспорту, але то дорожче. Докладніше про схему оплати проїзду в стамбульському громадському транспорті я розповім в наступних постах.
Карту можна придбати в автоматі на виході з терміналу, але для цього треба мати тільки паперові ліри ( одна ліра - приблизно 7 грн), поповнити карту монетами не вийде. Тобто вийде, але тільки через касу або в тютюнових кіосках, але знайти їх морока. Халогова вартість карти - 6 лір, теоретично її можна повернути і забрати назад ті гроші, але практично - нереально знайти де це можна зробити).
Трошки поморочившись з розміном грошей в аеропорту, ми придбали собі по карті і сіли в автобус. Погода була дощова, знову я почав думати, що то мій рок, привозити з собою погану погоду.
Трошки постоявши в славнозвісниз стамбульських заторах ( в місті проживає 12 мільйонів людей!), ми пересіли таки на паромчик і рушили до історичної частини міста.
Я розумію, з часу приземлення я знаходився в Стамбулі. але от тільки наближаючись до Емюнемю з води я відчув, що я в місті з неймовірною історією. В чьому щось є, потрапляти в місто з води...

Це ше Кадікой.

istanbul-4

Паром - це отаненне судно, ходять по жорсткому графіку. Проїзд не дорожчий, за проїзд в автобусі.

istanbul-7

Босфор - золота жила міста.

istanbul-13

20 хвилин ( правда. я так замерз, що здавалося - пройшла година. Але в середину не йшов) і ми входимо до затоки "Золотий ріг", найдавнішої території міста.

istanbul-16

Палац Сепетсляр.

istanbul-18

Вийшли з паромчика , прогулялися пішки до хостела...

istanbul-21

... і завалилися спати, подорож вимотала не тільки фізично, а ще і морально. Зупинилися ми в
Piya Hostel . За чотири ночі перебування в окремому двомісному номері , з окремою ванною і кухньою , з окремим входом з вулиці і зі сніданками ( не надто різноманітними, але поживними) ми заплатили 80 євро. Якщо додати , що райончик дуже тихий, а до блакитної мечеті 7 хвилин пішки, то дуже раджу).

Отакий вид з вікна у нас був. Мечеть Акбіїк. 1464 року.

istanbul-22

Трошки поспавши ми ж звичайно вирушили досліджувати місто. Поки ми відпочивали, розпогодилося трохи, вийшло сонечко, але вітер був доволі таки холодним. Зосім не пожалкував, що вжягнув зимову куртку.
Райончик, повторюсь, в нас був дуже тихим і дуже колоритним. Справжній такий стамбул. не прилизайний для туристів.

istanbul-24

istanbul-25

istanbul-26

istanbul-27

Якщо існує реєнкарнація, то я в наступному житті хочу народитися котом в Стамбулі. Котяри почувають тут себе значно краще ніж люди, здається. Ходять де хочуть, їх всі годують ( всюди розсипані гірки котячого корму), ніхто їх не хачіпає, туристи гладять і фоткають. Я спочатку намагався фоткати кожного колоритного стамбульського котика, але швидко зрозумів, що карток і кадрів на них не напасешся. Коти тут всюди.

istanbul-29

Вийшовши з хостелу, ми звичайно ж вирішили піти подивитися на Блакитну мечеть і Святу Софію, але як часто в мене буває - блуднули і вийшли в зовсім іншому місці. Не скажу, що пошкодували ми про це, правда. Бо потрапили ми до проспекту Кеннеді, і набережної Мармурового моря, поряд з якою він проходить. Море... Хай холодне, хай березневе...

istanbul-33

Серед отого каміння місцеві наробили собі ванн, де мабуть киснуть в тепліші пори року.

istanbul-35

А через дорогу видніються залишки старого оборонного муру міста і Айя Софія ( Свята Софія).

istanbul-36

Тут же височіє мальовничий маяк Ахіркапі.

istanbul-37

Ще залишки старовинної стіни, що колись обороняла Константинополь.

istanbul-42

istanbul-44

Після української березезневої сірості дуже радували око свіжі кольори турецької весни.

istanbul-43

І котики також радували око)).

istanbul-48

Через протоку видніється район Ушкудар.

istanbul-45

Прямує далі по проспекту. Власне і звернути немає куди).

istanbul-46

Дійщли набережною до місця, де розпочато ремонт, тіє ж таки набередної. Далі йти понад морьком заважав паркан. Але вид звідти неймовірний.

istanbul-52


istanbul-54

Район Бешикташ.

istanbul-61

Трошки панорамки.

pano1

І котиків))

istanbul-62

Так як особливо діватися нам не було куди , пішли далі проспектом до пристані Еміньому, через яку , власне , ми сюди і потрапили. Але забули глянути розклад поромчиків, то ж подумади , що треба завернути знову.
Морько, правда, залишилося за парканом.

istanbul-64

А це наш перший Ататюрк. Впродовж наступних 5 днів ми бачили їх ще кілька десятків.
Такий ось культ особистості. Турецький варіант.

istanbul-65

А це той палац, який я вам показував з води. В березні він був після реконструкції і закритий для відвідування. Фото через грати воріт.

istanbul-66

Прийшли на пристань... і зависли... в хорошу погоду вид, звичайно більше вразив, ніж в дощовий похмурий ранок.
Вид на Каракой і звичайно ж славнозвісні Вежа Галата і Галатський міст .

istanbul-72

Поспостерігали за наглючими мартинами і бакланами. Траффік на воді вражає. Постійно повз тебе проходять якісь пароми, катери.

istanbul-75

Підкріпилися трохи смаженими каштанами ( 10 лір - 200 грамів) і завернули в сторону історичного центру. Але про то наступного разу. Буде цікаво, не перемикайтеся.

istanbul-78
Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, весна, краса, оленка, подорожі, позитифф, стамбул, туреччина, фото, фото17, цікаве
Subscribe

  • Про відображення

    Дзеркало розбилося, Уламками дивилося, Довго ти тоді просила, Гірко голосила. Bari luys Як довго можна дивитися на воду? Оригінал…

  • Про сутінки

    Вечір притих зачарований місяцем сонним Де самотить наш парк Я сьогодні не там ах я хочу у парк Хочу бути розмовним Tere hommikust Коли краще…

  • Про жовте

    Я відніму себе в тебе, Я знаю, я знайду себе. Тебе саму залишу я – Моя депресія! Доброго ранку На день ближче до осені... і зими…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments