falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про снігове королівство

Але на всьому буде лежати сніг.
І скільки б я не говорив "прощай",
Вертатись до тебе — все, що я справді міг,
Щоб залишатися довше ніж зазвичай.

Щоб побачити щось красиве, не потрібно багато часу і грошей. Часто краса знаходиться зовсім поруч.
Але точно потрібні бажання і сили, щоб підняти дупу з дивану.
Сьогодні я вам покажу фотки з пішої прогулянки до Пущі-Водиці. Місце, про красу якого чули, мабуть, усі кияни. Але мало хто туди добирався.



Я люблю ходити в Пущу пішки. Роблю це регулярно, пару разів на рік точно. Зазвичай ці прогулянки відбуваються навесні, коли я починаю багато гуляти пішки, щоб трохи привести себе в адекватний стан після зимових запоїв і підготуватися до літніх тріпів. Проте найбільше я люблю гуляти тут восени. Буйство кольорів неймовірне, додатковою опцією може стати збирання грибів. Це, якщо встигнете обійти на цій дистанції натовпи грибників.
Взимку я гуляв тут вперше, цього разу з Оленкою.
Одного чудового суботнього ранку ми проїхалися трамваєм № 19 від Контрактової до площі Тараса Шевченка — не переплутайте зі станцією метро «Тараса Шевченка» :) — і пішли в ліс.
Від останніх будинків у районі автовокзалу «Полісся» до перших будинків у самій Пущі-Водиці десь кілометрів 6–7. Щоб заблукати, доведеться дуже постаратися. Якщо ж весь час триматися трамвайної колії, вздовж якої і пролягає стежка, в лісі ви не загубитесь. Важко може бути хіба що натрапити на початок цієї дороги. Тож тому, хто збереться гуляти там вперше, раджу заїхати на трамваї № 12 в ліс до першої зупинки. А далі вже йти пішки по стежці.







У теплу пору року рух по ній доволі інтенсивний: багато різних бігунів і велосипедистів. Взимку ж я не очікував зустріти скільки народу на стежці. Перетиналися ми з бабусями, їхніми собачками, лижниками, навіть велосипедиста зустріли 0_о. Це при тому, що самі ми вдягнули бахіли: снігу поза стежкою було до коліна. Деякий час впродовж прогулянки нас супроводжувала якась оперна арія — хтось розспівувався в лісі.




Однією з цікавинок стежки є так звана «Каланча». Ця напівзакинута споруда висотою 30 метрів колись слугувала для того, щоб пожежники могли слідкувати за пущанським лісом. Зараз її використовують екстремали для роупджампінгу (так, я там стрибав). На стежці є вказівник. Ми не завертали цього разу, тож фоток каланчі нема.






Знаєте, який основний плюс цього маршруту?
Якщо ви втомилися чи ногу підвернули, наприклад, чи погода зіпсувалася… завжди можна сісти на трамвай і поїхати додому))


Трамвайний маршрут № 12 — це окрема окраса місцевості.


Правда ми ним не скористалися і, прогулявшись пару годин чудовим засніженим лісом, дійшли-таки до Пущі-Водиці.



Після виходу з лісу, до перших будинків — поверніть відразу ліворуч і вийдете до озер, які тягнуться майже через все селище. Можете прогулятися вздовж них, якщо сили ще не покинули вас. Там також є неймовірно красиві місцини.


А ми прогулялися не лише вздовж них, а й по них! Я взагалі боюся виходити на лід. Але ці товариші переконали мене, що він міцний. Я взагалі був вражений.
Я бачив хокей! На озері! Люди самі собі розчистили майданчик, поставили ворота і грали) Думав, що так уже не буває.



А це трошки знакове місце. Тут, біля тартака (лісопилки тобто ;)) ми з Олександром Положинським восени
саджали ліс — символічно, правда?



До кінця Пущі ми не дійшли. Завернули десь в районі місцевого парку. Почало сутеніти, та й ноги трохи промокли. Поверталися назад вже трамвайчиком.



Прогулянка до Пущі-Водиці — чудова альтернатива проведенню вихідного дня на дивані. Близько, дешево, неймовірно красиво… ну і корисно)
Далі розказуватиму про щось віддаленіше. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, вихідні, дорога, життя, зима, оленка, позитифф, природа, сніг, фото, фото17, я
Subscribe

  • Про кар'єру

    Хей, брат, навіщо лишати на потім Пусті слова, завал на роботі? І кожен раз стиснуті груди Хто проти нас? Тут наші люди Так було, так є і так буде.…

  • Про лозу

    Розлили вино на столах І несподівано оп'яніли І хтось сказав: Пе — ре — пи — лись! Günaydın Любите вино? Біле? Червоне?…

  • Про дороги

    Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Labas rytas Бруківка краще чи…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments