falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Тернопільщину. Частина дев'ята . Микулинці - Струсів - Дарахів

Нас кличе у мандри дорога,
Грає чарівна струна.
В променях сонця ранкових
Ця пісня для тебе луна.



Про Тернопільщину. Частина перша. Любар - Староконстянтинів.
Про Тернопільщину. Частина Друга. Підволочиськ - Скорики - Токи - Хмелиська.
Про Тернопільщину. Частина Третя. Скалат
Про Тернопільщину. Частина четверта. Кровинка-Заліщики
Про Тернопільщину. Частина п'ята. Червоноруд- Джуринський водоспад
Про Тернопільщину. Частина Шоста. Товсте - Ягільниця
Про Тернопільщину. Частина сьома. Чортків - Яблунів

Про Тернопільщину. Частина восьма. Буданів- Буцнів


Їхали отак їхали в турі з Романом Маленковим і його Україна Інкогніта і несподівано приїхали в Микулинці)
Не на пиво, а подивися, що цікавого є в селищі.

travel-416.jpg
 
Першою нашою зупинкою в Микулинцях був Костел Пресвятої Трійці.Храм який споруджено в архітектурному стилі пізднього бароко

travel-421.jpg

travel-426.jpg

В 1780 році при костелі, за сприяння Людвіги Потоцької, було створено монастир ордену святого Вінцента. Ченці ордену святого Вінсента обслуговували парафію з 1780 по 1785 роки. В той час костел і монастирські келії були оточені міцним та високим оборонним муром. Австрійська влада закрила монастир в 1785 році, після чого ченці покинули Микулинці, а монастир став парафіяльним. В 1895 році храм зазнав пошкодження від пожежі, але згодом був відремонтований. Під час відновлювальних робіт було змінено форму перекриття середнього нефа, та вежі, що постраждала від сильної бурі в той часовий період. Реставраці та ремонт храму було проведено ще раз в 1926-1929 роках, під керівництвом Вітольда Мінкевича.

travel-429.jpg

З приходом комуністів храм було закрито, а келії та господарські приміщення монастиря віддали під житло. В результаті вони зазнали значної перебудови, але зберегли місце розташування з правої сторони фасадної частини костелу. Оборонний мур розібрали на будівельні матеріали. В 1950 році комуністи таки знайшли примінення храму. Там до 80 років XX століття зберігалися мінеральні добрива.

В 1989 році храм було повернуто відновленій парафії Трійці Пресвятої. Парафія належить до Чортківськог о деканату Львівської архидіїцезії. Було проведено частковий ремонт костелу за проектом архітектора Зеновія Логуша.
travel-433.jpg

Поряд з костелом знаходиться чудове старовинне католицьке кладовище. Мабуть епітет "чудове", не надто доречний. проте я сподіваюся ви зрозуміли, що я маю на увазі.

travel-419.jpg

travel-419.jpg

travel-424.jpg

travel-425.jpg

Коротенький переїзд в машинках і ми прибули до Микулинецького палацу.

travel-435.jpg

travel-436.jpg travel-440.jpg Зараз це лікарня, тож внутрішні інтер'єри повністю не збереглися, проте фасад залишився чудовим прикладом палацової архітектури України.

travel-443.jpg

Будівництво палацу розпочала вдова великого коронного гетьмана Речі Посполитої Юзефа Потоцького – Людвіга Потоцька (1712-1785 р.р.) в 1760 році, на той час власниця містечка Микулинці. З того часу збереглися флігелі палацу.

В кінці XVIII століття Потоцькі продають містечко магнатові Петрові Конопці. Його син Ян Конопка перебудував головний корпус палацу на свій смак. Вийшло красиво у стилі пізнього ампіру.

У 1918-1920 роках палац пограбували та розорили ( зовсім несподівано!Правда?!). З палацу викрали архів, бібліотеку, меблі, твори мистецтва, цінності. Згоріло і праве крило палацу.

travel-444.jpg

Поряд з палацом чудово зберігся і парк. Проте оцінити його красу і ступінь збереження на початку березня було важкувато.

Від палацу зовсім недалеко до ще однієї пам'ятки селища Микулинці - Микулинецького замку.

travel-445.jpg

travel-449.jpg

Микулинці (Микулин) згадуються ще в 1096 році великим князем Володимиром Мономахом у «Повчанні дітям». Селище заснували ченці. Вони збудували церкву святого Миколая, звідки і пішла назва поселення. В 1387 р. містечко опинилося під владою Польщі, тоді ж воно почало називатися Микулинці.

Через часті напади татар (містечко стояло на татарському Кучманьському шляху) виникла необхідність будівництва оборонного замку. Будівництво розпочалося на невисокому пагорбі, на околиці містечка, в 1550 році і завершилося в 1555 році. Роботами керувала тодішня власниця містечка Ганна (Анна) Йорданова, дружина краківського каштеляна Спитка Йордана, донька польського гетьмана Миколи Сенявського. Сам гетьман мешкав в замку в Бережанах. Замок має форму квадрата з довжиною стін у 75 метрів і товщиною оборонних мурів у 2 метри.

travel-452.jpg

travel-454.jpg

travel-455.jpg

На трьох кутах замку височать круглі вежі, які колись мали три оборонні яруси, та бійниці для гармат. Із західного боку, де не було урвища, оборонні мури були додатково захищені глибоким ровом. В замок можна було потрапити через браму з підвісним мостом. Ще один в'їзд у замок був зі східного боку. Всередині фортеці були житлові споруди. До наших днів збереглися льохи і підземні ходи під ними. Кажуть, що з замку підземних ходом можна було дістатися Теребовлянсько замку.

travel-457.jpg

travel-459.jpg

Зараз біля воріт мешкає родина, яка вважає себе нащадками служниці, якій ніби-то замок передала графиня Рей, остання власниця замку. Так чи інакше, споруда біля воріт – їхнє законне комунальне житло, яке сприяє збереженню цієї частини замку. Про те, що тут живуть люди, нагадує зла собака, яка не впустить через ворота нікого. Потрібно пробиратися через численні пролами у стіні. Розширенню яких активно сприяють місцеві жителі, які використовують каміння з мурів замку для власних потреб.

Зараз, нажаль, це – засмічена територія з красивим виглядом на околиці.

travel-463.jpg

travel-460.jpg

travel-462.jpg

travel-466.jpg

travel-467.jpg

travel-468.jpg

travel-473.jpg

travel-474.jpg

Два екскурсійні автобуси Форд "Транзіт" мчать нас далі, до села Струсів ( колишнє Підбогородичне).
Спочатку оглядаємо греко-католицьку церкву Святого Миколая ,яка була побудована на місці старого дерев`яного храму в 1930 році.

travel-475.jpg

travel-479.jpg

В далині біліють стіни Василіявського монастиря, а точніше костелу св. Станіслава.

А буквально через дорогу височіє стрункий римо-католицький собор Св. Антонія ( 1902 р.).

travel-487.jpg

travel-490.jpg

Загалом село, в якому проживає 1500 людей, має таку історію, що йому могли б позаздрити половина обласних центрів України. Приємно, що тут живуть бандерівці))

travel-488.jpg

Ми ж мчимо далі і зупиняємося на узбіччі в селі Дарахів , де знаходиться старовинне і дуже дивне кладовище...

travel-494.jpg

Якщо не вчитуватися в надписи, то, здалека можна прийняти цвинтар за типово польський (римо-католицький), всюди скульптури святих чи Матері Божої. Всього з десяток хрестів, до того ж, деякі з них формою нагадують «козацькі», більш звичні для Черкащини чи Полтавщини, ніж для поховань кінця ХІХ століття на півдні Тернопілля.Ось таке от дивне взаємопроникнення культур у володіннях Аіду.

travel-497.jpg

travel-498.jpg

travel-500.jpg

travel-501.jpg

Наша ж дорога лине далі... в Підзамочок, але про то - наступного разу. Ви ж пам'ятаєте, що зараз я описую лише третій день подорожі. Далі буде ще багато цікавого. Не перемикайтесь.
Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, весна, краса, подорожі, супер, україна, фото, фото16, історія
Subscribe

  • Про кар'єру

    Хей, брат, навіщо лишати на потім Пусті слова, завал на роботі? І кожен раз стиснуті груди Хто проти нас? Тут наші люди Так було, так є і так буде.…

  • Про лозу

    Розлили вино на столах І несподівано оп'яніли І хтось сказав: Пе — ре — пи — лись! Günaydın Любите вино? Біле? Червоне?…

  • Про дороги

    Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Labas rytas Бруківка краще чи…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments