falkoner (falkoner) wrote,
falkoner
falkoner

  • Location:
  • Mood:
  • Music:

Про Тернопільщину. Частина Друга. Підволочиськ - Скорики - Токи - Хмелиська.

Я бачу навколо камiння i квiти,
Мiста i вокзали, i сонце i снiг.
Я буду чекати, я буду хотiти
Їх бачити знову i знову до них.

travel-83.jpg

Після Староконстянтинова ми попрямували вже в тернопільську область. А саме містечко Підволочиськ.

travel-79.jpg

Чесно кажучи я не особливо зрозумів , навіщо ми там зупинялися. Ні я не кажу, що містечко погане. просто за браком часу ми побачили тільки головну площу міста. Подивилися на зразки архітектури, послухали про його історію. Особисто я оцінив чистоту міста.Що, власне , присуще більшості західноукраїнських міст.

travel-78.jpg

travel-77.jpg

Порадував працюючий репродуктор. До того ж забавно оформлений. Шансон не лунав.

travel-76.jpg

Далі наш шлях пролягав до села Скорики, де збереглася ( завдяки реставрації) чудова дерев'яна церква 17-го століття.

travel-80.jpg

travel-82.jpg

Дерев'яна церква Іоанна Богослова - пам'ятка архітектури національного значення, внесена до пам'яток ЮНЕСКО, знаходиться в с. Скорики (Тернопільська обл., Підволочиського району). За одними даними церква побудована в 1695 році і відновлена в 1744 році . Інші джерела стверджують, що побудували церкву в 1744 році, ще інші, що церква була тут вже на початку XVII ст. Вона має всі традиційні ознаки старовинних подільських храмів: тридільна, трибанна, з широким піддашшям, що оперізує будівлю довкола захищаючи від дощу та снігу низ будівлі. Ґонтова покрівля пом’якшує обриси видовжених шатрових бань. Храм стоїть на камяному фундаменті.

travel-84.jpg

travel-87.jpg



Легенда свідчить, що в 1649 році, перед походом на Збараж, у ній сповідалися і приймали причастя козаки Богдана Хмельницького разом із гетьманом. Прав, тут у кожній другі церкві Хмельницький залшив іконостас, а в інших він хрестився))) Місцеві легенди.

Інтер'єр відповідає стилеві зовнішньої архітектури. Іконостас - один з найкращих серед старих церков Поділля. За легендою, його доставили сюди волами з Києва за наказом Б. Хмельницького. Внутрішнє храмове приміщення невелике, тому завдяки високій центральній бані іконостас спланували вгору на шість ярусів. Головним мотивом різьби іконостасу є оригінально трактоване листя аканта, схоже на виноградні лози.

Реставрацію церкви проведено у 1989 - 1991 році, а іконостас відновлено у 1999 році. Своїй реставрації іконостас має бути вдячний тодішньому Президентові Леоніду Кучмі, який перебував з робочою поїздкою по західній Україні, заїхав до Скориків і, звичайно, завітав до церкви. Настоятель храму отець Степан Кебало розповів очільнику держави про гетьмана і його щедрі пожертви, і натякнув на те, що не завадило б і Президенту пожертвувати на церкву. Діватися не було куди, і чудовий іконостас було відновлено. Щоправда, не за президентські, а за бюджетні кошти. Іконостас я не фоткав, я взагалі в середину церков не дуже люблю заходити. Боюся , що з мене біси полізуть.

travel-88.jpg

travel-90.jpg

Переїджаємо в село Токи. . В селі є церква Преображення Господнього, збудована у 1902 році за проектом Василя Нагорного.

travel-92.jpg

Видно, що побудована на місці старої якоїсь.

travel-95.jpg


І це ще не вона)) Дерев'яна дзвіниця церкви, схожа на голубянтю)).

travel-96.jpg

А ось і сам храм.

travel-97.jpg

Наступною нашою зупинкою була фортеця в Токах. Власне те, що від фортеці залишилося. Місцеві жителі розтягнули її майже всю на будівельний матеріал. Та і дорога Підволочись - Токи містить в собі тагато каміння з замкових мурів.

travel-99.jpg

travel-100.jpg



Замок височить на скельному півострові, оточений з трьох сторін водоймою. До замку веде дорога, що полого піднімається догори. Твердиня була потужна і неприступна. В 1631 році фортеця перейшла у власність Вишневецьких (Wisniowiecki). В 1744 році, коли рід Вишнівецьких згас, замок-фортеця дісталася поміщикам Чарнецьким, а далі Матковським. Споруда мала форму не правильного трикутника.

У вершинах трикутника знаходилися три оборонні вежі, між якими височіли високі мури товщиною у два метри.

Ворота в фортецю знаходилися з південної сторони мурів. Над воротами височіла надбрамна оборонна вежа. Вхід був обладнаний відкидним мостом, що опускався над глибоким оборонним ровом. Навкруги замку вибрали стільки землі і каменю, що води ставу підступили до самих скель. Кожна башта мала три яруси. На верхньому ярусі були облаштовані каземати, в нижніх двох ярусах знаходилися два оборонні яру з стрільницями. Східна і західна башти мали півкруглу форму, південна була трикутна.

travel-101.jpg

travel-102.jpg

Східну вежу розібрали в Першу світову війну, російська окупаційна влада вирішила вимостити каменем з фортечних мурів дорогу між Волочиськом і Підволочиськом. Західна вежа зникла вже в 1950-х роках, розібрана напевне місцевими жителями для господарських потреб. На місці стін та фундаментів зосталися лише обвали землі та руїни п’ятикутної південної башти. Збереглася лише південна вежа. Вежа двохярусна, на перших двох ярусах розміщені стрільниці, вище казематна надбудова. Башти були з’єднані між собою підземними ходами. Замок збудований на перетині Чорного та Кучманського татарських шляхів і довго вважався неприступним.

В 1648 році козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького, в час Визвольної війни, здобуло замок. В 1672 році фортецю захопили і зруйнували турки. В XIX столітті замок занепав, тоді і почали розбирати мури та вежі місцеві жителі на господарські потреби. Місце де стоїть замок дуже мальовниче, високе плато над ставом виглядає велично і романтично.

travel-104.jpg

travel-106.jpg

travel-108.jpg

travel-110.jpg

travel-111.jpg

Ми ж вирушаємо далі, дивитися на більш збережений замок - в Скалат.Але то вже інша історія.
По дорозі надибали доволі симпатичний костел в селі Хмелиська .

travel-112.jpg

Далі буде ще цікавого. Не перемикайтесь.


За подорож вдячний Україна Інкогніта . Аналогічний тур заплановано на червень. Не пропустіть.

Оригінал публікації ось туточки
Tags: 650 d, подорожі, супер, україна, фото, фото16, цікаве
Subscribe

  • Про Вільнюс2019. І знову "Привіт"

    Дощ ніколи не падав, як тоді Так, наче падає останній раз в житті... Він, ніби, щось сказати хотів, Боже! Як шкода, що я не розумів... Влітку…

  • Про Ригу. Частина четверта. Заключна

    З неба знову вода, вода, Дощ її нам на двох налив. Щойно була весна, а вже осінь руда, Рік пройшов, мов водою всіх нас вмив. Про Ригу. Частина…

  • Про Ригу. Частина третя. В Юрмалу

    Удержи в ладонях ласковое море, музыка прибоя тайну нам откроет, Потанцуй со мной ещё чуть-чуть, знаю, нам сегодня просто не уснуть. Удержи в…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments